Справа - № 22ц-6466/09     Головуючий в їй інстанції -Чередниченко В.Є.,

Категорія -26     Доповідач - Сіромашенко Н.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого     Петренко І.О.,

суддів     Котушенко СП., Сіромашенко Н.В.,

при секретарі     Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року вищевказаний позов був задоволений частково; стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 14000 грн., стягнуто з ВАТ «Павлоградвугілля» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ в сумі 50 грн. та судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ВАТ «Павлоградвугілля» ставить питання про скасування даного рішення з ухваленням нового про відмову в задоволені позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 в період часу з 1 лютого 1980 року по 28 вересня 2006 року працював у тяжких та шкідливих умовах праці на шахті ім. Героїв Космосу ВАТ «Павлоградвугілля».

При виконанні трудових обов'язків 10 серпня 1980 року внаслідок нещасного випадку він отримав травму, що підтверджується актом №76 від 11 серпня 1980 року. При освідченні у Павлоградській МСЕК від 18 листопада 1996 року позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково. Працюючи в шкідливих умовах на виробництві, він отримав професійні захворювання: радикулопатія шийна і попереково-крижова на фоні полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу, з гіпотрофією м'язів плечового поясу, деформівний артоз ліктьових і колінних суглобів, хронічне обструктивне захворювання легенів І ст. (пиловий бронхіт І ст., емфізема легенів І ст.), легенева недостатність І ст., у зв'язку з чим 18 вересня 2006 року Дніпропетровською обласною МСЕК №2 йому було встановлено сукупно 65% втрати професійної працездатності з 28 серпня 2006 року, в тому числі: 45% радикулопатія -первинно, 10% ХОЗЛ - пиловий бронхіт, емфізема - первинно, 10% трудове каліцтво згідно акту №76 та 3-ю групу інвалідності безстроково.

Відносно позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я суд прийшов до висновку про те, що вони підлягають частковому задоволенню в сумі 14000 грн., враховуючи вік позивача, тривалість часу праці на шахті, стану його здоров'я.

 Апеляційний суд вважає, що суд 1 -ї інстанції, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, та, керуючись ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з урахуванням внесених змін до нього, ст. 237-1 КЗпП України, правильно прийшов до висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди відповідачем в даній справі.

Окрім того, суд 1-ї інстанції вірно визначився щодо відсутності поширення строків позовної давності на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, виходячи з положень п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду 1 - інстанції та висловлювання незгоди щодо них, а тому не заслуговують на увагу.

Однак, при цьому апеляційний суд не може погодитися в повному обсязі з висновком суду 1-ї інстанції щодо визначення розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування спричиненої моральної шкоди, і вважає, що, виходячи з принципу розумності, справедливості, а також з урахуванням відсотків втрати позивачем професійної працездатності, характеру та обсягу моральних страждань, моральна шкода буде відшкодована стягненням на користь останнього 6500 грн.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції підлягає зміні в частині відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2009 року змінити в частині відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 6500 гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.