Справа 22ц-4659
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанції Слюсар Л.П.
Доповідач Басуєва Т.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року вересня 16 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Басуєвої Т.А.
суддів Демченко Е.Л., Волошина М.П.
при секретарі Качур Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «САНА ЛТД» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної працівником, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням суду задоволено позовні вимоги ТОВ фірми «САНА ЛТД», стягнуто з відповідача на їх користь 7 919 грн. 61 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати в сумі 109 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позову ТОВ фірми «САНА ЛТД» відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при ухвалені рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду, що відповідачка внаслідок порушення покладених на неї трудових обов'язків спричинила шкоду позивачу, є вірним та таким, що грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів обставини на які послався в позові, не можуть бути прийняти до уваги як необгрунтовані.
Матеріалами справи безспірно встановлено, що відповідачка, працювала головним бухгалтером ТОВ фірми «САНА ЛТД». 24 квітня 2008 року вона перерахувала грошові кошти в сумі 55 000 грн. організації, з якою у позивача не було ніяких господарських відносин, чим порушила свої трудові обов'язки.
Частина грошових коштів була повернута.
Відповідно до акту інвентаризації виявлена недостача грошових коштів в сумі 7 919 грн. 61 коп.
Ці обставини підтвердила і відповідачка в судовому засіданні.
Тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідно до ст. 130 КЗпП України відповідачка повинна нести відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству.
Не можуть бути прийняти до уваги і доводи скарги про порушення підсудності при розгляді вказаного позову.
Відповідно до ст. 311 п. 6 ЦПК України, безумовною підставою для скасування рішення суду є розгляд справи з порушенням виключної підсудності, передбаченої ст. 114 ЦПК України. Таких обставин по даній справі немає.
Відповідачка подала заяву про повернення позову 04 вересня 2008 року після відкриття провадження по справі і слухання справи по суті в судовому засіданні (а.с. 40, 42).
Тому суд правильно у відповідність до п. 4 ст. 116 ЦПК України відмовив в задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КЗпП України при покладені матеріальної відповідальності, права і інтереси працівника гарантуються шляхом встановлення відповідальності лише в межах і порядку, встановлених законодавством.
Позивач пред'явив позов про повну матеріальну відповідальність з підстав п. 5 ст. 134 КЗпП України (а.с. 102).
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач не довів обставини передбачені п. 5 ст. 134 КЗпП України, оскільки грошові кошти не були видані підприємством працівнику в користування.
При таких обставинах відповідачка повинна нести матеріальну відповідальність у межах середнього місячного заробітку відповідно до ст. 132 КЗпП України.
Із матеріалів справи вбачається, що середнє місячна заробітна плата відповідачки становить 609 грн. 52 коп. (а.с. ЗО, 31).
Вказану суму необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, змінивши рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 п. 4 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2009 року - змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «САНА ЛТД» матеріальну шкоду в
розмірі 609 грн. 52 коп., судові витрати в сумі 51 грн., а всього 660 грн. 52 коп.
Рішення апеляційного суду чинне з моменту проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.