Справа № 22ц-5334/09 Головуючий у суді 1 інстанції: Дунай Л.В.

Категорія   ЗІ Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 вересня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Глущенко Н.Г. Суддів: Токова П.В., Перцової В.А.

При секретарі: Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вехньодніпровського районного суду від 29 липня 2009 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і стягнуто з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 875, 47 грн. та на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 601, 10 грн.

ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить змінити зазначене рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди, збільшивши його до 10 000 грн. з тих підстав, що районний суд не повній мірі врахував перенесені ним моральні страждання, не дав належної оцінки всім обставинам і доказам по справі.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 7 лютого 2008 року ОСОБА_3 на території автовокзалу міста Верхньодніпровська наніс ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в область лівої скроні голови та обличчя, в результаті чого позивач втратив на деякий час свідомість. Діями відповідача позивачу були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я; з 8 по 28 лютого 2008 року він знаходився на стаціонарному лікуванні у Верхньодніпровській ЦРЛ.

Постановою Верхньодніпровського районного суду від 15 січня 2009 року було порушено кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченому ст. 125 ч. 2 КК України, а постановою цього ж суду від 2 лютого 2009 року провадження по кримінальній справі було закрито у зв'язку із застосуванням до підсудного за його заявою Закону України "Про амністію".

В результаті спричинених відповідачем позивачу тілесних ушкоджень останній відчував фізичний біль, вимушений був лікуватись, відчував моральні переживання, було порушено його звичний порядок життя.

За таких обставин, які були підтверджені матеріалами кримінальної справи та медичними документами щодо стану здоров'я позивача, апеляційний суд вважає, що районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок винних дій відповідача і, керуючись ст. 1167 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача на її відшкодування 2 000 грн.

Доводи в апеляційній скарзі позивача щодо невідповідності розміру відшкодування спричиненій йому моральній шкоді не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, суд

першої інстанції врахував при визначенні цього розміру обставини справи, тяжкість тілесних ушкоджень, отриманих позивачем, тривалість лікування. Оцінка наданих доказів була зроблена судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, а доводи позивача зводяться до переоцінки доказів.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача відхилити, а рішення районного суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

В іншій частині рішення не оскаржено.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду від 29 липня 2009 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.