Справа - № 3708/09 Головуючий в 1-й інстанції - Решетнік М.О,

Категорія -51 Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Петренко І.О.,

суддів Сіромашенко Н.В., Козлов С.П.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до З AT «Укренерготранс» про зобов'язання укладення трудового договору, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2009 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ «Укренерготранс» про зобов'язання укладення трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі позивач порушив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обгрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Судом 1-ї інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1, як безробітний, перебував на обліку у Бабушкінському районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська з 9 серпня 2007 року ( а.с.12), за освітою юрист, у зв'язку з чим 19 грудня 2007 року вищевказаним центром зайнятості він був направлений для працевлаштування в ЗАТ «Укренерготранс» (а.с.6), оскільки останнім подавалася до центру зайнятості відповідна звітність про наявність вакансій (а.с.8-9), в тому числі, щодо вакантного місця старшого юрисконсульта.

За результатами проведеної 20 грудня 2007 року співбесіди керівником підприємства на направленні центру зайнятості було зроблено відмітку про відмову в прийнятті на роботу з причини того, що кандидатура не відповідає вимогам.

Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив з того, що позивачем був пропущений строк позовної давності, оскільки його звернення до суду мало місце лише 18 квітня 2008 року, в той час як ст.233 КЗпП України передбачено право звернення працівника з заявою про вирішення трудового спору до суду в 3-місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому суд також посилався на те, що відповідної заяви про поновлення вказаного строку позивачем надано не було, а його обгрунтування стосовно того, що відповідач мав намір продовжити переговори щодо його працевлаштування через місяць після співбесіди, відмова в прийнятті на роботу мала місце 21 січня 2008 року, нічим об'єктивно не підтверджується і суперечить наявним матеріалам в справі.

Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, доводи, належно їх оцінив і, виходячи із встановлених фактичних обставин та вимог чинного законодавства, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків суду 1 - інстанції, які апеляційний суд вважає вірними, та висловлювання незгоди щодо них.

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 15 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.