У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Новодворської О.І.
суддів Шамрило Л.Г., Кіянової С.В.
при секретарі Поправка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально- Міського районного суду м. Горлівки від 25 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Метан-сервіс» малого приватного підприємства «Метан» про внесення записів у трудову книжку та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Центрально- Міського районного суду м. Горлівки від 25 лютого 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Метан-сервіс» малого приватного підприємства «Метан» про внесення записів у трудову книжку та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, задовольнивши його вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин, порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема суд не прийняв до уваги накладні на відпустку газу за 23 лютого, 1,17,24,29 березня та 2 квітня 2007 року, безпідставно прийняв до уваги пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працюють у філії відповідача у м. Дзержинську,а його звернення з вказаним позовом лише у жовтні 2007 року пов»язане з тим, що ним було вичерпано можливість вирішення спору позасудовим способом.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
З матеріалів цивільної справи убачається, що у жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із даним позовом до відповідача, посилаючись на те, що з 01.01.2006 року він працював в Горлівській філії приватного підприємства «ТК ГАЗ-ЛЕНД» на посаді наповнювача балонів. Після зміни власника на приватне підприємство «Метан», директор Горлівської філії «ІК ГАЗ-ЛЕНД» ОСОБА_5 запропонував йому та іншим робітникам подати заяву про звільнення за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України. При цьому він запевнив його, що не зважаючи на зміну власника, він продовжує керувати підприємством, та фактично його не звільнено і він продовжує працювати на тій же посаді. Відповідач запропонував разом з написанням заяви про звільнення за ст. 38 КЗпП України з «ТК ГАЗ-ЛЕНД», одночасно подати заяву про прийняття на роботу до ДП «Метан-сервіс» на ту ж посаду наповнювача балонів. Він надав відповідачу заяву про прийняття на роботу до Горлівської філії ДП «Метан-сервіс». Наказом, по «ТК ГАЗ-ЛЕНД» № 191\12к від 30.12.2006р. він був звільнений з 04.01.2007р. за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, але продовжував працювати у відповідача. Режим його праці не змінився. У кінці кожного місяця позивач з рук ОСОБА_5 отримував заробітну плату. Також у ОСОБА_5 продовжувала находитись його трудова книжка.
28.04.2007р. йому стало відомо, що відповідач не оформив письмово трудовий договір, та не видав наказ про прийняття його на роботу. Крім того, відповідач не сплатив йому за час тимчасової непрацездатності, за період його хвороби з 3 по 15 квітня 2007 року.
Вважає, що відповідач повинен внести запис у трудову книжку про його роботу у ДП «Метан-сервіс» з 04 січня 2007 року по 28 квітня 2007 року. Незаконними діями відповідача у зв'язку з звільненням, відмові в оплаті часу тимчасової непрацездатності, не внесення запису у трудову книжку про його роботу, йому заподіяно моральну шкоду. Просив зобов'язати ДП «Метан-сервіс» приватного підприємства «Метан» внести запис до трудової книжки позивача про час роботи з 04 січня по 28 квітня 2007 року та стягнути з відповідача на його користь в відшкодування моральної шкоди 15 000 гривень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив із того, що твердження позивача про те, що він з 04 січня до 28 квітня 2001 року він працював у відповідача наповнювачем балонів будь – якими достовірними доказами не підтверджено.
Відповідно до ст. 21 КЗПП України, трудовий договір - є угода між робітником та власником підприємства... за яким робітник зобов'язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підкоренням ч внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства... зобов'язується виплачувати робітнику заробітну плату та забезпечувати умови праці...
Відповідно до ст. 24 КЗпП України, ... укладення трудового договору, оформляється наказом або розпорядженням власника . . . про" зарахування робітника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним, і тоді, коли наказ або розпорядження не були видані, але робітник, фактично був допущений до роботи.
Доводи позивач про те, що він був допущений до роботи та відповідач виплачував йому заробітну плату близько 1000 гривень щомісячно, запечувалися відповідачем та не підтверджені належними доказами.
Згідно копій табелів робочого часу працівників ДП «Метан-сервіс ПП «Метан» за січень-травень 2007 року, позивач не працював на підприємстві. Згідно податкових розрахунків суми доходу, нарахованого сплаченого)на користь платників податків, і сум утриманого з них юдатку ДП «Метан-сервіс» ПП «Метан» за 1-й та 2-й квартали 2007 року, довідок індивідуальних відомостей про застраховану особу ДП «Метан-ервіс» ПП «Метан» вбачається, що позивач не був на обліку як особа, яка працює у відповідача.
Згідно зведених відомостей сум для зарахування на картрахунки за січень - травень 2007 року на картрахунки робітників підприємства перераховувалась заробітна плата. Серед робітників підприємства ОСОБА_1. не зазначений.
Висновки суду щодо наданих позивачем графіку виходу на роботу, звітів, які складені ним та не завізований адміністрацією, чеків на відпуск газу споживачам та сплату відповідають встановленим обставинам та обгрунтовано не прийняті судом.
Пояснення ж свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що позивач працював у відповідача наповнювачем балонів з 04.01.2007 по 28.04.2007 року суперечать поясненням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали на підприємстві відповідача в період з 04.01.2007 по 28.04.2007 року та отримували заробітну плату відповідно до копій трудових книжок та відомостей про нарахування заробітної плати.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, також, не спростовують висновків суду.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального права або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,314,315 ЦПК України , апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Центрально- Міського районного суду м. Горлівки від 25 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: