Справа № 22- 4808-10 Головуючий в 1 інстанції – Міщенко Г.А.
Категорія - 27 Доповідач – Будулуца М.С.
У Х В А Л А
іменем України
15 червня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Курило В.П.,
суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики грошових коштів.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 2 575 500 грн. суми основного боргу, 45 723 грн. 95 коп. – 3 % річних від простроченої суми, 118 473 грн. – інфляційного збільшення заборгованості за весь час прострочення, 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд безпідставно задовольнив позов та не врахував, що факт передачі грошей позикодавцем ОСОБА_2 позичальнику ОСОБА_1 не підтверджений розписками, заперечує факт передачі грошей позивачем відповідачці. Також посилається на ті обставини, що при подачі позову ОСОБА_2 не оплатив судовий збір в повному розмірі – 1 % від ціни позову, а сплатив лише 51 грн. На думку апелянта суд мав залишити цей позов без руху відповідно до вимог ст.119 і 121 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до неї.
Представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_4 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає відхиленню за таких підстав.
Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як зазначено в ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З матеріалів справи вбачається і це підтверджується наявним у справі договором позики грошових коштів, що 23 березня 2009 року позикодавець ОСОБА_2 передав позичальнику – ОСОБА_1 у власність грошові кошти 2 575 500 грн. Займані гроші позичальник зобов’язався повернути позикодавцю у строк до 1 червня 2009 року. За умовами договору, у разі якщо позичальник свого зобов’язання за цим договором не виконає – не поверне суму позики, останній зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3(три) відсотки річних від простроченої суми ( а. с. 4).
Враховуючи встановлені по справі обставини, суд дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки позичальник ОСОБА_1 зобов’язана за умовами договору позики грошових коштів повернути позикодавцю зазначену у договорі суму грошових коштів (2 575 500 грн.) у строк до 1 червня 2009 року, але умови договору не виконала.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, з’ясував доводи і заперечення сторін, встановленим обставинам та доказам дав належну оцінку, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що правових підстав для задоволення позову немає.
Твердження апелянта про те, що грошові кошти вона від ОСОБА_2 не отримувала, спростовуються текстом укладеного договору позики грошових коштів, в якому прямо зазначено, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у сумі 2 575 500 грн., а позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму. Договір підписаний сторонам і укладений в нотаріальному порядку (а. с. 4).
Інші доводи апеляційної скарги відносно розміру оплати позивачем судового збору не є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд , -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: