У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року,
в с т а н о в и л а:
рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року, позов ОСОБА_2 задоволений, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто 43287 грн. 48 коп. боргу, вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в позові. Зазначила, що в листуванні між сторонами йдеться лише про намір укласти договір, який так і не був укладений. Окрім того, вважає, що суд не звернув уваги на пропуск позивачем строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу та пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, за допомогою електронного листування, 19 квітня 2005 року пропонував надати відповідачці безвідсоткову позику, на що остання в той же день надіслала листа зі згодою отримати від позивача таку позику. В електронному листі від 10 травня 2005 року відповідачка зазначила, що поверне позивачеві 5000 доларів США. З березня по липень 2005 року позивач перерахував відповідачці 2000 доларі США за допомогою грошових переказів Western Union, з серпня 2005 року по травень 2006 року через Net Bank перерахував 3154,18 доларів США та 250 доларів США передав готівкою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 208 п.3, 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Колегія не приймає до уваги довід апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки, як встановлено судом першої інстанції і не заперечується позивачкою, вимога про повернення боргу ОСОБА_2 пред’явлена 12.09.2009 року.
Посилання відповідачки на листи від 15.04.2006 року та 23.04.2006 року є неспроможними, оскільки текст зазначених листів не містить вимог про повернення боргу.
Інші доводи апеляційної скарги колегія також не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не є підставою для скасування законного рішення суду.
Відповідно до ст. 308 ч.1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2010 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: