У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді   - Сінані О.М.,

суддів                        - М’ясоєдової Т.М.,

                   - Даніла Н.М.,

при секретарі           - Комаренко М.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 04 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 04.12.2009 року позовні вимоги  ОСОБА_2 задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3828 грн. у відшкодування майнової шкоди та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Судом вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить змінити рішення місцевого суду, знизивши розмір суми, стягнутої у відшкодування моральної шкоди до 10000 грн. Посилаючись на вимоги ст. 1193 ч. 4 ЦК України зазначає, що судом не врахований його майновий стан, оскільки він є пенсіонером, не працює, має на утриманні непрацездатних батьків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2007 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем Мазда 626, реєстраційний номер НОМЕР_1, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, чим заподіяв останній тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 02.04.2009 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України, на підставі п. „е” ст. 1 ЗУ „Про амністію” від 12.12.2008 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перенесла декілька операцій.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати ОСОБА_2, пов’язані з її лікуванням, склали 3828 грн. 45 коп. та того, що на спірні правовідносини розповсюджується дія ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала; моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів та вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки визначаючи грошову суму, що підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн., місцевий суд виходив з того, що  ОСОБА_3 скоєний ненавмисний злочин, частково відшкодовані витрати на лікування позивачки, відповідач має старих батьків, які хворіють, не працює, сплатив імплантат для ОСОБА_2, яка внаслідок ДТП стала інвалідом третьої групи, перенесла дві операції, обмежена в русі, не працює, а також з ступеню її душевних та моральних страждань.

Окрім того, відповідно до ст. 1193 ч. 4 ЦК України, суд може зменшити  розмір відшкодування шкоди, заподіяної фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, воли шкоди завдано вчиненням злочину. Оскільки моральну шкоду ОСОБА_2 завдано вчиненням злочину, матеріальне становище ОСОБА_3 не може бути враховано при визначені розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 04 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного суду України.

Судді: