ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2010 р.Справа № 2-а-11155/08/1570
Категорія:2.31.3Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Бітова А.І.
суддів – Милосердного М.М.
– Ступакової І.Г.
при секретарі – Новицькій Н.В.
з участю: (учасники процесу не з'явились),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Котовської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Котовської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення разової грошової допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення (далі УПСЗН) Котовської міської ради про визнання дій протиправними та стягнення разової грошової допомоги до 05 травня.
Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 вказував, що він є учасником бойових дій і, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2008 році йому сплатили таку допомогу в значно меншому розмірі (310 грн.). Відповідач відмовляється провести виплату допомоги у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2009 року позов задоволений.
Визнано неправомірними дії УПСЗН Котовської міської ради щодо виплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до Дня Перемоги у 2008 році не в повному обсязі.
Стягнуто з УПСЗН Котовської міської ради на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної разової допомоги до Дня перемоги за 2008 рік в розмірі 2 095 грн.
В апеляційній скарзі УПСЗН Котовської міської ради ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПСЗН Котовської міської ради, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни – учасників бойових дій.
У 2008 році позивачу була виплачена разова грошова допомога до 05 травня у розмірі 310 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв’язку з ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, яким визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що зупинили дію ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у 2008 році позивач протиправно не отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 22, 46, 64 Конституції України, Рішенню Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року зі змінами, щорічно, до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
У 2008 році відповідачем позивачеві виплачена одноразова щорічна грошова допомога, як учаснику бойових дій, на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік". Нарахована та виплачена позивачеві сума одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік значно нижча, ніж та, яку повинні бути нарахувати відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту".
З аналізу діючого національного законодавства, передує висновок, що, виходячи із вимог ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових Законів або змін до чинних Законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для ветеранів війни, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відносно яких встановив, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим Законом, є недійсними.
При цьому, належить прийняти до уваги правову позицію Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень Законів України про Державний бюджет України у частині обмежень пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян. Зокрема, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24,34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Для значної кількості громадян України, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст. 48 Конституції України, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого Законом (ч.3 ст. 46 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових Законів або внесення змін до чинних Законів, за ст. 22 Конституції України, не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п.31 ч.1 ст. 85, п.19 ч.1 ст. 92 Конституції України надзвичайного стану (ст. 64 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2009 року №5-рп/2009 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Конституційний суд звернув увагу на те, що практика ревізування пільг, компенсацій і гарантій триває, зокрема, на підставі ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 05 травня, учасникам бойових дій виплачувалась разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Проте Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" розміри такої допомоги зменшено.
Це, як зазначив Конституційний Суд України, суперечить вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частина друга); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя).
З таких підстав, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення Законів України "Про Державний бюджет України", в даному випадку, не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту на обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2
Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції, - "Кожна … особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Розглядаючи борги у сенсі поняття "власності", яке міститься у ч.1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як "майнові права" і, таким чином, як власність.
Тому, при розгляді справи "Качко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету, держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду 3).
В зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів – Закону України, відповідно якого встановлені надбавки з бюджету, і який є діючим, та Закону України " Про Державний бюджет" на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis.
Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (п.26 рішення Качко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бірдов проти Росії, № 59498/00).
З таких підстав, висновки суду першої інстанції відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного – ч.1 ст. 1.Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і практиці Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Тому доводи апеляційної скарги про відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання апелянта на те, що спеціальний Закон (lex specialis), тобто Закон України "Про державний бюджет України" на відповідний рік, має перевагу перед Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яким встановлені пільги для ветеранів війни, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових Законів, внесення змін до чинного законодавства за ст. 22 Конституції України не допускається.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної допомоги ветеранам війни – учасникам бойових дій до Дня Перемоги є чинними, і позивач є ветераном війни – учасником бойових дій та має право на одержання такої допомоги, органи державної влади не вправі відмовити у її виплаті в повному обсязі.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не припустився, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Котовської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до судової плати у цивільних справах Верховного Суду України за правилами цивільного судочинства - шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду, відповідно до ч. 1 ст. 325 ЦПК України.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: