доповідач 1 інстанції -
суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №2а-124/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючий: Попов В.В.
судді:
при секретарі судового засідання:
за участю представників сторін:
представників позивача
від відповідачаМалашкевич С.А. Блохін А.А.
Касьянова В.М.
Бородіної І.В., Лисак Т.Г.
не з'явився
розглянувши апеляційну скаргуДержавного підприємства "Добропіллявугілля"
на постановуДонецький окружний адміністративний суд
від 17 березня 2010 р.
по адміністративній справі№2а-124/10/0570 (суддя )
за позовомДержавного підприємства "Добропіллявугілля"
до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі Донецької області
провизнання недійсним рішення №267/14 від 09.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 10696,27 грн. та нарахування пені у розмірі 10918,14 грн.
В С Т А Н О В И Л А :
Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля у якому просить визнати недійсним рішення № 267/14 від 09.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 10696,27 грн. та нарахування пені у розмірі 10918,14 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2а-124/10/0570 (суддя Бєломєстнов О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Вважає неправомірним та таким, що суперечить нормам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, обчислення суми штрафу та пені.
У судовому засіданні представники позивача підтримали свої доводи, наполягали на своїх вимогах.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
В основу спору покладене законність рішення відповідача за результатами перевірки, № 267/14 від 09.12.2009 р. про застосування до відокремленого підрозділу «Добропільский ремонтно-механічний завод» Державного підприємства «Добропіллявугілля» штрафу у розмірі 10696,27 грн. та нарахування пені у розмірі 10918,14 грн. за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р. Підставою для цього визначений п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 р. ( надалі – Закон 1058 )
З наданих позивачем розрахунків сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , що підлягають сплаті за червень та липень 2009 року за ставкою 33,2% , нараховані страхові внески у сумі 69163,43 грн. та 75513,57 грн. відповідно. З аналогічного розрахунку за вересень 2009 року за ставкою 2% нараховані страхові внески у сумі 5919,88 грн. Дані нарахування відображені у картці особового рахунку позивача.
Позивачем на підтвердження своєчасності сплати цих страхових внесків , надані копії платіжних доручень , у графі «призначення платежу» яких зазначені відповідні звітні періоди. Відповідачем сплачені за цими платіжними документами суми зараховані в погашення інших зобов’язань, оскільки на той час позивач мав недоїмку , що підтверджується карткою особового рахунку .
Згідно даних особового рахунку позивача та заснованого на них розрахунку штрафних санкцій за спірним рішенням, погашення сум недоїмки по внескам за ставкою 33,2% , яки виникли у зв’язку з несплатою за наведеним розрахунками, відбулося 30.11.2009 р., коли позивач сплатив 102993,57 грн. Аналогічне погашення недоїмки по внескам за ставкою 2% відбулося 30.11.2009 р. , коли позивач сплатив 6442,66 грн.
Так за рахунок сплаченої позивачем 30.11.2009 р. суми у розмірі 102993,57 грн. погашена частина недоїмки , що виникла у червні 2009 р. у сумі 35670,03 грн., та у липні 75513,57 грн.. Аналогічно за рахунок сплаченої суми 6442,66 погашена частина недоїмки по 2% за вересень 2009 р. у сумі 3969,21 грн.
Таким чином має місце несвоєчасна сплата ( перерахування) позивачем страхувальником страхових внесків на загальну суму 106962,78 грн. , у зв’язку з чим відповідачем визначений штраф у розмірі 10 відсотків цієї суми ( 10696,27 грн.) та , відповідно пеня за період з виникнення недоїмки - 01.11.2009 г., до її погашення – 30.11.2009 р.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно статті 64 цього закону територіальним органам Пенсійного Фонду України надане, зокрема, право проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.
Обов’язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладений на страхувальника.
Відповідно до п.5.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п.4.1. 4.2. 4.5 Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати.
Відповідно до п.6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1У “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому частиною 14 прикінцевих положень встановлено, що гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески , нараховані за відповідний базовий звітний період , не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п.1. ст.14. п.6 ст.20 цього Закону є календарний місяць.
Згідно п.12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” - страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п.9 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” днем сплати страхових внесків у разі
перерахування сум внесків у безготівковій формі з банківського рахунку
страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Відповідно до п. 5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” - за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі , коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 106 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” свідчить про те, що словосполучення «календарна черговість їх виникнення» відноситься як до сум недоїмки , так і до сум пені та фінансових санкцій, тобто черговість їх виникнення визначає черговість їх погашення.
Враховуючі наявність у позивача несплаченої у попередній період сум штрафних санкцій та пені, Пенсійний Фонд правомірно спрямував поточні платежі позивача в рахунок погашення його боргу.
Згідно п. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 2 п. 9 ст.106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно п.8 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, відповідач у справі діяв в межах повноважень наданих йому чинним законодавством України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при вірному застосуванні норм матеріального права, при повному та всебічному урахуванні всіх обставин справи, тому відсутні підстави для її скасування.
У повному обсязі ухвала виготовлена 26.05.2010 року.
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Добропіллявугілля» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року у справі № 2а-124/10/0570 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2010 року у справі № 2а-124/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля про визнання недійсним рішення № 267/14 від 09.12.2009 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 10696,27 грн. , та нарахування пені у розмірі 10918,14 грн. – залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Головуючий: В.В. Попов
Судді: С.А. Малашкевич
А.А. Блохін