ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 квітня 2010 р.Справа № 2-а-3760/09/1570

Категорія:2.8Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

    Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  – Бітова А.І.

суддів             – Милосердного М.М.

                       – Ступакової І.Г.

при секретарі – Новицькій Н.В.

з участю: ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

                                                В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання незаконними дій щодо відмови у допуску до перездачі іспитів на право керування транспортними засобами, зобов’язання допустити до перездачі та прийняти такі іспити.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_2 вказував, що вироком Кілійського районного суду від 18 листопада 2004 року він засуджений за ст.ст. 286 ч.2. 135 ч.3, 70 КК Україна до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Згідно зі ст. 75 КК України він звільнений від призначеного судом покарання з випробувальним строком на три роки й позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Протягом 3-х років позивач відбував покарання, як основне, так і додаткове, не керував транспортними засобами. 23 січня 2008 року у нього було вилучено водійське посвідчення працівниками відділення ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області. На підставі постанови Кілійського районного суду від 06 грудня 2007 року він звільнений від покарання, призначеного по вироку Кілійського районного суду від 18 листопада 2004 року, у зв'язку із закінченням строку випробування.

18 квітня 2008 року він звернувся до Кілійського відділення ДАІ щодо перескладання іспитів на керування транспортними засобами, і йому була видана довідка для надання в регістраційно-екзаменаційне відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області для перескладання іспитів. Однак регістраційно-екзаменаційне відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області відмовило йому в перескладанні іспитів на право керування транспортними засобами посилаючись на те, що водійське посвідчення було вилучено в нього лише 25 січня 2008 року. Позивача вважає дії регістраційно-екзаменаційного відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області незаконними та такими, що порушують його законні права, а саме право на керування транспортними засобами, що належить йому на праві власності, право на одержання водійського посвідчення та керування транспортними засобами, які є основним джерелом доходу моєї родини. Позивач зазначив, що його провини в тім, що працівники ДАІ вчасно не вилучили водійського посвідчення, немає, протягом відбуття покарання, призначеного за вироком Кілійського районного суду від 18 листопада 2004 року, він не керував транспортними засобами та по теперішній час не керує транспортними засобами. Відповідно до ч.3 ст. 55 КК України, строк додаткового покарання обчислюється при призначенні у вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, як додаткове покарання до інших основних покарань - з моменту набуття законної сили вироку. У відношенні позивача вирок суду набрав законної сили 05 квітня 2005 року і, тому, строк відбуття додаткового покарання повинен обчислюватися саме з цієї дати.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що згідно вироку Кілійського районного суду Одеської області від 18 листопада 2004 року позивач позбавлений права керування транспортними засобами терміном на 3 роки. Водійське посвідчення було вилучено у позивача працівниками відділення ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області 25 січня 2008 року. У відповідності зі ст. 321 КпАП України, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року задоволений позов ОСОБА_2 до відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області у повному обсязі.

Визнано дії відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області щодо не допуску         ОСОБА_2 до перездачі іспиту для отримання права керування автотранспортними засобами протиправними.

Зобов'язано відділ ДАІ ГУМВС України в Одеській області допустити ОСОБА_2 до перездачі іспиту для отримання права керування автотранспортними засобами та прийняти в нього перездачу іспиту для отримання права керування автотранспортними засобами.

В апеляційній скарзі відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Вироком Кілійського районного суду Одеської області від 18 листопада 2004 року позивач засуджений за ч.2 ст. 286, ч.3 ст. 135 та ст. 70 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Згідно зі ст. 75 КК України позивач звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на три роки та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 квітня 2005 року вирок Кілійського районного суду Одеської області від 18 листопада 2004 року стосовно ОСОБА_2 залишений без змін, у зв'язку з чим вирок набрав законної сили 05 квітня 2005 року.

Протягом 3-х років позивач відбував покарання, як основне, так і додаткове та не керував транспортними засобами, а також по теперішній час не керує транспортними засобами.

Вирок Кілійського районного суду Одеської області від 18 листопада 2004 року відносно позивача надійшов в Кілійський міжрайонний відділ кримінально-виконавчої інспекції 16 травня 2005 року на виконання. У цей же день 16 травня 2005 року за вихідним №498 начальнику відділення ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області старшому лейтенанту міліції В.В. Бальчєву було направлено повідомлення та копія вироку суду щодо ОСОБА_2 про вилучення у позивача дозволу на право керування транспортними засобами.

У зв'язку з тим, що відповідь ВДАІ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області не надало, 15 вересня 2005 року за вихідним №58/7050 Кілійським міжрайонним відділом кримінально-виконавчої інспекції вищезазначене повідомлення та копія вироку були направлені до Ізмаїльського МРЕВ ДАІ.

22 січня 2008 року по телефону працівниками відділу ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України позивача було повідомлено про те, що він повинен здати водійське посвідчення на право керування транспортними засобами.

25 січня 2008 року позивач з'явився до відділу ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України та здав водійське посвідчення на право керування транспортними засобами.

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 06 грудня 2007 року позивач звільнений від покарання, призначеного 18 листопада 2004 року Кіллійським районним судом Одеської області у зв'язку із закінченням строку випробування.

18 квітня 2008 року позивач звернувся до відділу ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України щодо перескладання іспитів на керування транспортними засобами та йому була видана довідка для надання в реєстраційне-екзаменаційне відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області для перескладання іспитів.

Реєстраційне-екзаменаційне відділення №5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області відмовило позивачу в перескладанні іспитів на право керування транспортними засобами посилаючись на ст. 321 КпАП України та на те, що водійське посвідчення у позивача було вилучено лише 25 січня 2008 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що протягом всього строку відбування позивачем покарання водійське посвідчення не було вилучено у нього внаслідок бездіяльності ДАІ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області та Ізмаїльського МРЕВ ДАІ, а не внаслідок ухилення позивача від здачі цього посвідчення, і, тому, з 05 квітня 2008 року (тобто, після спливу 3 років з дати набрання законної сили вироком Кілійського районного суду Одеської області) позивач набув право на отримання посвідчення водія після успішного складання іспитів, відповідно, відмова у допуску до цих іспитів є протиправною.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 55 КК України.

В апеляційній скарзі відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області вказується, що Кілійський міжрайонний кримінально-виконавчої інспекції не направив у десятиденний строк до відділення ДАІ з обслуговування Кілійського району повідомлення про необхідність вилучення посвідчення водія у позивача; про наявність вироку суду щодо позбавлення позивача права керування транспортними засобами цьому відділенню стало відомо лише у січні 2008 року, у зв’язку з чим, висновки суду першої інстанції про протиправність дій відділення ДАІ з обслуговування Кілійського району є помилковими.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 55 КК України - при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, або позбавлення волі на певний строк – воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

З матеріалів справи вбачається, що вирок Кілійського районного суду Одеської області, яким позивач був звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на три роки з позбавленням права керувати транспортним засобом на три роки, набрав чинності 05 квітня 2005 року, що, відповідно до вищенаведеної норми Закону, вказує на те, що перебіг строку цього покарання почався саме з цієї дати.

Згідно з довідкою Кілійського РП КВІ УДДУПВП в Одеській області від 16 квітня 2008 року №709, ОСОБА_2, засуджений Кілійським районним судом до позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, відбув покарання з 05 квітня 2005 року по 04 квітня 2008 року і знятий з обліку Кілійського РП КВІ.

Таким чином, доводи апелянта про те, що перебіг строку покарання позивача у вигляді позбавлення права на керування транспортними засобами починається з 25 січня 2008 року (з моменту вилучення у нього посвідчення водія) є необґрунтованими та такими, що суперечать довідці Кілійського РП КВІ УДДУПВП в Одеській області від 16 квітня 2008 року №709, згідно якою ОСОБА_2 відбув покарання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: