Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №2а-1158/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Малашкевич С.А., Попова В.А., при секретареві Задоєнку О.В.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010р. по справі № 2а-1158/10/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання прийняти та відшкодувати витрати на виплату і доставку допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 895,82 грн.,
В С Т А Н О В И Л А:
11 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання прийняти та відшкодувати витрати на виплату і доставку допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 895,82 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у справі № 2а-1158/10/1270 у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Ровеньки Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
ОСОБА_2 яка отримувала пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок професійного захворювання, померла 26.01.2009 року, про що свідчить свідоцтво про смерть від 27.01.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Позивачем родині померлої пенсіонерки було виплачено допомогу на поховання в сумі 888,80 грн. Витрати на доставку цієї суми склали 7,02 грн.
Управління Пенсійного фонду України у м. Ровеньки Луганської області направив для погодження до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області акт щомісячної звірки витрат на поховання за особовими справами потерпілих, яким щомісячно виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2008 року, січень 2009 року разом зі списком цих осіб із зазначенням виплачених сум допомоги на поховання.
Відповідач не прийняв до відшкодування суму такої допомоги. Тому позивач вважає, що неприйняття до заліку сум допомоги на поховання пенсіонера, який отримував пенсію у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок професійного захворювання, безпідставними та таким, що не відповідає Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4.
Згідно ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Свої вимоги позивач обґрунтовує п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4. «п.4 Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.»
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями) не передбачений і відповідно не виплачується такий вид допомоги як на поховання особи, що отримувала пенсію по втраті годувальника.
Статтею 21 Закону № 1105 зазначено, що всі страхові виплати, яки проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, мають бути пов’язані із ушкодженням здоров’я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тобто відповідач зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника з цих причин, при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону № 1105 у разі смерті від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, яким є «Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 року № 826.
Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 06.03.2006 року № 13 «Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Тобто, допомога на поховання відшкодовується тільки в тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та при умові встановлення причинного зв’язку смерті потерпілого з одержанням каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, підтвердженого висновками відповідних медичних закладів, як це передбачено ч. 9 ст. 34 Закону № 1105.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 25 «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Однією із соціальних послуг, яка надається при страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. На поховання інших осіб дана допомога не надається.
Слід зазначити, що положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року № 376/7697, яким зобов’язано Фонд відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на допомогу на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов’язує виникнення такого обов’язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.
В матеріалах справи відсутні дані стосовно того, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками судом першої інстанції, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Ровеньки Луганської області стосовно визнання дій Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області з неприйняття до відшкодування витрат на виплату і доставку допомоги на поховання ОСОБА_2 незаконними та зобов’язання відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату і доставку допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 895,82 грн. - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ровеньки Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у справі № 2а-1158/10/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ровеньки Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій незаконними, зобов’язання прийняти та відшкодувати витрати на виплату і доставку допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 895,82 грн – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 16.06.2010 року.
Головуючий: А.А. Блохін
Судді:
С.А. Малашкевич
В.В. Попов