Категорія №2.11.8

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

08 червня 2010 року Справа № 2а-2011/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                              Ірметової О.В.

при  секретарі:           Ліпко Т.М.

за участю:

позивача:  ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

представник відповідача: Білощук Я.А.

розглянувши у відкритому? судовому засіданні матеріал?и адміністративної справи за? адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій –

            В С Т А Н О В И В:

19 березня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування рішення від 06.10.2009 року №0002652310 про застосування штрафних санкцій у розмірі 5328,00 грн.

          В адміністративному позові позивач зазначив, що підставами для визнання протиправним та скасування рішення від 06.10.2009 року №0002652310 про застосування штрафних санкцій є:

          - порушення відповідачем порядку проведення перевірки, а саме  вимог ст.11№, 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні», розпочали перевірку без отримання підпису ФОП ОСОБА_1 у направленні, відсутність підпису перевіряючи в журналі реєстрації перевірок;

          - порушення відповідачем Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме як стверджує позивач, акт перевірки на місці проведення перевірки у присутності ФОП ОСОБА_1 не складався.

          Крім того позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно  до акту перевірки, час закінчення перевірки інспекторами зазначено 16 год. 55 хв., що не відповідає дійсності. Як зазначив позивач, інспектори ДПІ в Артемівському районі м. Луганська, які здійснювали перевірку, залишили приміщення магазину, біля 15 год. 55 хв., та на підтвердження цих обставин надав суду копію чеку Х-звіту від 24.09.2009 року, роздрукованого о 15 год. 55 хв.

          Також підставою для скасування податкового повідомлення рішення позивач зазначає здійснення посадовими особами ДПІ в Артемівському районі м. Луганська «контрольної закупівлі», що не передбачено чинним законодавством.

Також позивач вважає, що в даному випадку відсутні доказі не видачі особі, яка отримала товар, розрахункового документу встановленої форми, оскільки в п.4.5 акту перевірки від 24.09.2009 року відсутні відомості щодо наявності у перевіряючи пояснень такої особи.

          Щодо нарахування ДПІ в Артемівському районі м. Луганська штрафних санкцій у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний окремий випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, позивач вважає, що чинним законодавством не передбачено застосування відповідальності за кожен випадок невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку.

          Щодо виявлення порушення невідповідальності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій, позивач зазначив, що на початку перевірки на незаконну вимогу перевіряючих було роздруковано «Х-звіт», згідно до якої кінцевий залишок грошових коштів становив 146,45 грн. Позивач вважає, що ДПІ в Артемівському районі м. Луганська не вірно зробила розрахунок штрафних санкцій за даний випадок, не врахувало того, що ОСОБА_5 зазначила в опису, що 50 грн. було взято нею зі своєї сумочки. Крім того  позивач зазначив, що заборони на зберігання касиром власних грошей на місці проведення розрахунків не має.

          За таких підстав позивач вважає, що акт перевірки від 24.09.2009 року №0233/12/33/23/2298702350 не може вважатися належним доказом у справі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

          Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Головними державними податковими ревізорами-інспекторами сектору контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, управління податкового  контролю  юридичних  осіб Пітєровим А.А. та ОСОБА_6  ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську на підставі направлення на перевірку від 24.09.2009 № 155, 24.09.2009р. проведена перевірка магазину, розташованого за адресою: м.Луганськ, кв.Степовий, біля буд.№20, що належить підприємцю ОСОБА_1  (код 2298702350) на підставі Законів України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР), від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та від 19.12.1995р. №491/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Проведення перевірки передбачено в межах повноважень податкових органів, визначених статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг” шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України та пунктом 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509 “Про державну податкову службу в України” здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.  За результатами перевірки був складений акт.

В акті перевірки у п.2.2.7 відображено факт продажу товару, розрахунок за який з покупцем товару було проведено без застосування РРО і без роздрукування відповідного розрахункового документу. А саме: продавець ОСОБА_5 24.09.2009р. при продажу товару – 1 пляшка  вина «Франческа»  за  ціною 21,00грн., 1 пачка сигарет «Гламур» за  ціною 6,30грн., 1 плитка шоколаду «Мілка» за  ціною 21,00грн., на загальну суму 48,30 грн. розрахунок з покупцем товару провела без застосування  РРО, розрахунковий  документ  не видала,  чим  порушила  вимоги  п.1 і п.2 ст.3 ЗУ від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Посадовими особами ДПІ були пред’явлені службові посвідчення та направлення на право проведення перевірки присутньому продавцю ОСОБА_5, яка на цей час здійснювала розрахункові операції, та запропоновано зняти денний Х-звіт РРО. Після ознайомлення з направленнями продавець ОСОБА_5 забрала один примірник направлення на право проведення перевірки та відмовилась від вчинення відповідного запису в направленні на перевірку щодо ознайомлення та отримання одного примірника.

Продавець магазину ОСОБА_5 роздрукувала 24.09.09р. о 15год. 02хв. денний Х-звіт РРО на суму 146,45грн., підрахувала кошти, які знаходилися на місці проведення розрахунків у магазині, особисто склала та підписала опис готівкових коштів на суму 260,05грн., після чого додатково вписала в опис інформацію, що 50,00грн. вона взяла із своєї сумки. Невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 113,60грн., що є порушенням вимог п.13 ст.3 ЗУ №265/95-ВР.

Також  24.09.09р. продавцем ОСОБА_5 до перевірки була надана книга обліку розрахункових операцій №1233001681р/10 від 10.02.09р., по якій встановлено 14 випадків (05.04.2009, 06.04.2009, 12.04.2009, 09.05.2009, 29.05.2009, 08.06.2009, 23.06.2009, 21.07.2009, 26.07.2009, 01.08.2009, 11.08.2009, 17.08.2009, 21.09.2009, 23.09.2009) не виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на РРО, що є порушенням вимог п.9 ст.3 ЗУ № 265/95-ВР та п.4.6 р.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій затвердженим Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614.

Відповідач в своїх запереченнях зазначив, що чинним законодавством встановлено порядок застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків та ДПА України надані відповідні роз’яснення з цього питання.

Так ДПА України розглянула лист ДПА у Луганській області від 23.09.08 №19578/8/23-402 з питань щодо застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків і в межах компетенції повідомила листом від 17.10.08  за № 21298/7/23-7017, що у разі встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку на реєстраторі розрахункових операцій, або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожне порушення згідно пункту 4 статті 17 ЗУ № 265.

Як зазначив відповідач в своїх запереченнях на позов, результати перевірки оформлені актом перевірки від 24.09.09р. №006593, реєстраційний №0233/12/33/23/2298702350, в якому відображені порушення:

- п.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій;

- п.2 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не видано;

- п.9 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на РРО;

- п.13 ст.3 ЗУ №265/95-ВР - не забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Після ознайомлення з атом перевірки, продавець ОСОБА_5 відмовилась від підписання матеріалів перевірки та отримання одного примірника акта перевірки. Про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 24.09.09р.

25.09.2009р. ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було направлено поштою запрошення ОСОБА_1 (лист від 25.09.2009р. № 12645/о/23-10)  для ознайомлення з матеріалами перевірки та надання вмотивованих пояснень, щодо фактів, викладених в акті перевірки. В зв’язку з неявкою до ДПІ підприємця ОСОБА_1 даний акт перевірки 25.09.2009р. направлено йому поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За результатами розгляду матеріалів перевірки магазину СГ - підприємця ОСОБА_1 на порушення п.1, п.2, п.9 та п.13 ст.3 ЗУ №265 відповідно п.1, п.4 ст.17, ст.22 ЗУ №265 ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009р. №0002652310 у сумі 5328,00грн., яке було направлено на адресу позивача поштою.

За таких підстав відповідач вважає, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську діяла згідно чинного законодавства, а висновки позивача про вчинення дії неправомірними є необґрунтованими.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали адміністративний позов та надалі пояснення аналогічні позовним вимогам. Крім того представник відповідача зазначив, що ДПІ у Артемівському районі м. Луганська до початку перевірки здійснила розрахункову операцію шляхом проведення «контрольної закупки», проведення якої не передбачено жодним законодавчим актом. За таких підстав позивач вважає, що в даному випадку відсутні докази не надання особі, яка отримала товар на загальну суму 48,30 грн., розрахункового документу встановленої форми, оскільки в п.4.5 акту перевірки від 24.09.09 відсутні відомості щодо наявності у перевіряючих пояснень такої особи.

Також представник позивача звернув увагу суду на те, що перевіряючи не уповноважилися в тому, що ОСОБА_5, у присутності якої було здійснено перевірку не знаходиться у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1

Крім того, представник позивача під час судового засідання зазначив, що акт відмови підписання не зареєстрований в спеціальному журналі та підписаний тільки двома перевіряючи ми, чим порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327.

Відповідач у судовому засіданні підтримав надані суду заперечення та зазначив, що при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), органи державної податкової служби керуються вимогами ЗУ № 265, яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, ст. 11 ЗУ № 509, у частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.

Так, згідно п.п. 3.1 п. 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №355, працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів органу ДПС здійснюються планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством.

За результатами проведеної перевірки складається акт. Форма акта перевірки наведена у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 № 534.

          В своїх пояснення представник відповідача наполягав на тому, що працівниками ДПІ Пітєровим А.А. та ОСОБА_6 на підставі направлення від 24 вересня 2009 року №155 та відповідно до затвердженого плану графіку, в межах чинного законодавства України, проведено планову перевірку магазину, що належить СПД-ФО ОСОБА_1

Щодо посилання представника позивача на той факт, що акт відмови підписання не зареєстрований в спеціальному журналі та підписаний тільки двома перевіряючи ми представник відповідача зазначив, що Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327, на який посилається позивача, регламентує тільки ті перевірки, які  пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов‘язкових платежів), тобто документальні перевірки. У розділі 2 Методичних рекомендацій № 534 передбачено, що факт відмови представника суб'єкта господарювання від підписання акта перевірки (ознайомлення з актом, отримання примірника акта) відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки. Щодо оформлення акту відмови від підписання матеріалів перевірки, то він підписується тільки тими посадовими особами, які були присутні на перевірці. Тобто посилання представника позивача на той факт, що акт відмови від підписання матеріалів перевірки повинен бути підписаний трьома посадовими особами та зареєстрований у спеціальному журналі на вимогу Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327 є безпідставним, так як не відноситься до перевірок РРО.

          Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали позову та надані суду сторонами доказів щодо обґрунтування позовних вимог та заперечень, суд дійшов до висновку необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

          Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:   

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,   

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,   

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),   

- безсторонньо (неупереджено),   

- добросовісно,   

- розсудливо,   

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,   

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),   

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,   

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.        

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .   

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, забезпечувати щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.   

За змістом ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, порядок проведення яких встановлено зазначеними ст. ст. 11-1, 11-2.

Згідно ст. 11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).   

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.   

Як зазначено у ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» п осадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:   

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;   

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.   

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.   

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2000 року, та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Артемівському районі м. Луганська.

Головними державними податковими ревізорами-інспекторами сектору контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, управління податкового  контролю  юридичних  осіб Пітєровим А.А. та ОСОБА_6  ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську на підставі плану-графіку та направлення на перевірку від 24.09.2009 № 155, 24.09.2009р. проведена перевірка магазину, розташованого за адресою: м.Луганськ, кв.Степовий, біля буд.№20, що належить підприємцю ОСОБА_1  (код 2298702350) на підставі Законів України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР), від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та від 19.12.1995р. №491/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Посил?ання позивача про недодержан?ня працівниками податкового? органу приписів ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову? службу в Україні" щодо не попередження позивача за десять днів про перевірку є необгрунтованими, оскільки ця норма стосується проведення планової або позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, проте порядок проведення перевірок дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється спеціальним Законом про РРО.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства суд дійшов до висновку, що ненадання позивачу під розписку направлень на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки є підставою лише для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як вбачаєтьс?я з матеріалів справи, податкі?вці були допущені до проведен?ня перевірки.

Посилання позивача на те, що перевірка була здійсненна у відсутність суб’єкта господарювання є необґрунтованими виходячи з наступного. Що стосується посилання позивача на те що перевірка була здійснена у відсутності підприємця, суд виходить з наступного.

Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 № 534 (Далі Методичні рекомендації № 534) встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Перший примірник акта перевірки залишається у посадових осіб органу ДПС, другий - у керівника суб'єкта господарювання або особи, що його заміщає, а у разі їх відсутності - у особи, уповноваженої здійснювати розрахункові операції.

В п.2.2.14 акту перевірки в додатковій інформації про факти, встановлені в ході перевірки, зазначено, що після початку перевірки продавцю ОСОБА_5 були надані службові посвідчення та направлення на перевірку для ознайомлення. Продавець ознайомившись з ними, від підпису про ознайомлення та отримання одного примірника відмовилась, від надання пояснень також відмовилась.  

Але як зазначалося, податківці були допущені до проведення перевірки та склали відповідний акт.

Ствердження позивача, що посадові особи ДПІ в Артемівському районі м. Луганська перед початком проведення перевірки та під час її здійснення встановили причетність ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_1 та зазначили в акті перевірки, що перевірка була здійсненна у присутності «продавця ОСОБА_5» є помилковим, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності  та правил торговельного обслуговування населення”  пунктом 37 якого передбачено, що перевірка дотримання цих Порядку та привал проводиться посадовою особою відповідного органу пред’явлення службового посвідчення та направлення на перевірку в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і представника суб’єкта господарювання, що перевіряється.   

З пояснень позивача та свідків суд встановив, що під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 був відсутній у приміщення магазину. Перевірку було здійснено у присутності ОСОБА_5, яка здійснювала продаж товарів, та якій, як стверджує позивач, довірив здійснення розрахункових операцій у разі його відсутності.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що порушень з боку відповідача ДПІ в Артемівському районі м. Луганська щодо проведення перевірки у відсутність суб’єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 не має.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.   

Згідно з наведеним в статті 2 Закону визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.  

Що стосується посилань Позивача на відсутність повноважень у Відповідача на проведення контрольної закупки при перевірці Позивача, суд вважає за необхідне відмітити наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність", оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

До переліку оперативних підрозділів, якими здійснюється оперативно-розшукова діяльність, віднесено і оперативні підрозділи податкової міліції (ст. 5 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність").

Посадові особи органу державної податкової служби Пітєров А.А. та ОСОБА_6, які здійснювали перевірку Позивача, не є співробітниками податкової міліції.

Втім, за відсутності чіткого визначення у законодавстві поняття „контрольна закупівля" неможливо однозначно стверджувати, що покупка сигарет при проведенні перевірки Позивача, являлася саме контрольною закупівлею, як оперативно-розшуковим заходом. Більш того, сторонами не надано доказів, що даний захід проводився в рамках заведеної оперативно-розшукової справи, що покупка здійснювалося поміченими купюрами і що потім було вилучено і придбаний товар, і гроші.

Суд бере до уваги, що за відсутності законодавчо встановленого порядку проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", без безпосередньої купівлі товарів, практично неможливо.

Крім того, ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" заборонено працівникам податкової міліції брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

Результати перевірки оформлені актом перевірки від 24.09.09р. №006593, реєстраційний №0233/12/33/23/2298702350, в якому відображені порушення:

- п.1 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій;

- п.2 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не видано;

- п.9 ст.3 ЗУ №265/95-ВР – не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на РРО;

- п.13 ст.3 ЗУ №265/95-ВР - не забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки до підприємця ОСОБА_1 на порушення п.1, п.2, п.9 та п.13 ст.3 ЗУ №265 відповідно п.1, п.4 ст.17, ст.22 ЗУ №265 ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009р. №0002652310 у сумі 5328,00грн.

Суд не бере до уваги ствердження позивача, що підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення є той факт, що акт перевірки складався за межами магазину та той факт, що акт відмови підписання не зареєстрований в спеціальному журналі та підписаний тільки двома перевіряючи ми, чим порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327, за таких обставин.

За результатами проведеної перевірки складається акт. Форма акта перевірки наведена у додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 № 534 (далі – Методичні рекомендації № 534).

Як вбачається з акту перевірки, перевірку розпочато 24.09.2009 року о 15 год. 02 хв. та закінчено о 16 год. 55 хв. На підтвердження того факту, що перевірка фактично була закінчена о 15 год. 55 хв., позивачем було надано роздрукований 24.09.2009 року Х-звіт РРО о 15 год. 55 хв.

В судовому засіданні було допитано у якості свідків посадових осіб ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, які здійснювали перевірку ФОП ОСОБА_1

Свідок Пітєров А.А. з цього приводу надав пояснення, що  перевірка була здійснена у відсутність ФОП ОСОБА_1, у магазині за касовим апаратом знаходилася ОСОБА_5, яка представилася продавцем. Під час здійснення перевірки та складання акту ОСОБА_5 не була обмежена  рухом та постійно знаходилася біля каси. Свідок надав пояснення, що час закінчення перевірки та складання акту 16 год. 55 хв. Після закінчення проведення перевірки та складання акту, Пітеров А.А. особисто викликав таксі.

Свідок ОСОБА_6 з цього приводу надала пояснення, що перевірки проводилася у присутності ОСОБА_5, яка представилася продавцем, та в подальшому було встановлено, що це дружина ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_6 особисто складала акт перевірки та як зазначив свідок, акт складався в приміщенні магазину, де здійснювалися розрахункові операції. При проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 був відсутній. Під час здійснення перевірки та складанню акту ОСОБА_5 надавала необхідну документацію та постійно знаходилася біля касового апарату та щось роздруковувала. Свідок надав пояснення, що перевірка була закінчена о 16 год. 55 хв. Від магазину від’їхали на таксі, який викликав Пітеров А.А.

З урахуванням пояснень,  наданих свідками під час їх допиту, суд дійшов до висновку, що акт дійсно складався в приміщенні магазину,  ОСОБА_5, яка здійснювала розрахункові операції, під час проведення перевірки мала можливість роздрукувати ще один Х-звіт, що також підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_6, а тому Х-звіт, роздрукований 24.09.2009 року о 15 год. 55 хв. не може бути прийнятий судом у якості доказу часу закінчення перевірки.

Відповідно до п.7 Методичних рекомендацій №534, факт відмови представника суб’єкта господарювання від підписання акта перевірки (ознайомлення з актом, отримання примірника акта) відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки.

          Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказу ДПА України від 10.08.2005р. №327, регламентує тільки ті перевірки, які  пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов‘язкових платежів), тобто документальні перевірки.

За таких підстав суд дійшов до висновку, що посилання позивача на те, що акт відмови суб’єкта господарювання від підписання акту перевірки повинен бути підписаний не менш трьома особами та зареєстрований у відповідному журналі, є помилковим, так як законодавцем чітко визначено засвідчення факту відмови представника суб’єкта господарювання від підписання акта перевірки шляхом його відображення  посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки.

          За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки ФОП ОСОБА_1

Щодо незгоди позивача з висновками, вказаними в п.2.2.13 акту перевірки стосовно невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 113,60 грн. та твердження його про те, що при розрахунку штрафних санкцій податковим органом не було взято до уваги той факт, що продавець  взяла 50,00 грн. із своєї сумки, та те, що  законодавчо не встановлено заборони  на  зберігання  касиром  власних  грошей на місці проведення розрахунків суд виходить з наступного.

З матеріалів перевірки, а саме з роздрукованого 24.09.2009 року Х-звіту вбачається, що в касі знаходиться кошти готівкою у розмірі 146,45грн. Продавець магазину ОСОБА_5  після підрахунку коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків у магазині, особисто склала та підписала опис готівкових коштів на суму 260,05грн. Як вбачається з опису, додатково зазначено інформацію, що 50,00 грн. взято із своєї сумки.

Свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_6 надані показання, що продавець ОСОБА_5 при здійсненні розрахунку за товар поверталася до них спиною та щось брала у сумочці. Що саме було взято з сумочці ОСОБА_5 не бачили.

Постановою КМУ від 15.06.2006р. № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення», встановлені загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі … і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України.

Так, пунктом 23 Постанови КМУ № 833 визначено:

«Касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

… зобов'язані … забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Правильність розрахунку споживач перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників».

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» п.2.13 р.2 також  визначено: «… Підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі», п.4.1 р.4 – «Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належить цьому підприємству, забороняється».

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

-          проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій,

-          видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції,

-          забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

-          щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

Статтею 17 Закону України “Про зас?тосування реєстраторів розр?ахункових операцій у сфері то?ргівлі, громадського харчу?вання та послуг” передбачена відповідальність суб’єктів пі?дприємницької діяльності, як?і здійснюють розрахункові оп?ерації за товари (послуги), за порушення цього Закону у вигляді фінансових санкції.

Пуктом 4 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено відповідальність у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті у п’ятикратному розміру суми, на яку виявлено незбіг.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем ДПІ у Артемівському районі м. Луганська правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 326 грн. 50 коп.

Щодо твердження позивача неправомірності дій відповідача щодо застосування штрафних санкцій за незабезпечення щоденного друкування на РРО та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за кожний окремий випадок суд виходить з наступного.

З акту перевірки вбачається, що до перевірки була надана книга обліку розрахункових операцій №1233001681р/10 від 10.02.09р., по якій встановлено 14 випадків (05.04.2009, 06.04.2009, 12.04.2009, 09.05.2009, 29.05.2009, 08.06.2009, 23.06.2009, 21.07.2009, 26.07.2009, 01.08.2009, 11.08.2009, 17.08.2009, 21.09.2009, 23.09.2009) при огляді якої було встановлено факт не виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на РРО, що є порушенням вимог п.9 ст.3 ЗУ № 265/95-ВР та п.4.6 р.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій затвердженим Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614.

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений 01.12.2000р. за № 614 наказом ДПА України, п.4.6 р.4 встановлено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об'єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

- друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» (далі по тексту –Постанова №199), відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Даною Постановою визначені поняття:

Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора;

Формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

- друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

- обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

- друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті РРО, визначені у примітках додатку №1 Постанови №199, в тому числі зазначено – «Підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години».

Виходячи з вищезазначеної норми, фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися в день здійснення розрахункової операції наприкінці робочої зміни.

          Приймаючи  рішення про  фінансові санкції відповідач як на правову підставу посилався на п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким за порушення вимог цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Аналізуючи приписи даного закону слід зазначити, що фінансові санкції застосовуються за кожний не роздрукований фіскальний звітний чек, тобто звітний чек (як відповідний документ) який зобов’язаний бути роздрукованим за кожний день.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2. ст.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі  у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав, доводи позивача, викладені у позовній заяві, та пояснення надані у судовому засіданні не знайшли свого обґрунтування в судовому засіданні, та не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009р. №0002652310 у сумі 5328,00 грн. за необґрунтованістю.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд –

           П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій відмовити.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.                                                                                          

  Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови викладено 11 червня 2010 року.

Суддя     

Ірметова О.В.