ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 р.Справа № 2-а-11646/09/1570
Категорія:2.33Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого – Бітова А.І.
суддів – Милосердного М.М.
– Ступакової І.Г.
при секретарі – Новицькій Н.В.
з участю: представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3; представників публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" – Тулякової Марини Анатоліївни та Розенбойма Юрія Олександровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи – ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "ДТ", про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року публічне акціонерне товариство (далі ПАС) "Комерційний банк "Інвестбанк" звернулось до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС) Головного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування постанов в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2009 року про повернення виконавчих документів стягувачеві; зобов’язання винести та затвердити постанову про передачу нежитлових приміщень; зобов’язання передати нежитлові споруди та скласти і затвердити акт прийому-передачі цих споруд.
В ході розгляду до участі у справі було залучено Головне управління юстиції в Одеській області в якості співвідповідача та товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ДТ", ОСОБА_2 в якості третіх осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області знаходились виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих написів (стягувачем за якими є позивач), виданих приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 111, та належать на праві власності ОСОБА_2
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" була проведена незалежна оцінка по визначенню ринкової вартості цих приміщень (5 519 082 грн. або 716 764 доларів США).
14 травня 2009 року Одеською філією ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" були призначені прилюдні торги по реалізації цих споруд, які не відбулися у зв’язку з відсутністю зареєстрованих покупців. Вартість споруд була переоцінена та склала 5 187 937, 08 грн., однак наступні торги (26 червня 2009 року) також не відбулися з тих самих підстав.
14 липня 2009 року підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області на адресу позивача був направлений лист з пропозицією щодо залишення за собою нежитлових споруд за оцінкою, за якою вони були передані на реалізацію (5 519 082 грн.) тобто, без врахування переоцінки.
У зв’язку з цим, позивач звернувся до відповідача з пропозицією передати йому вказані споруди за вартістю після переоцінки, однак така пропозиція не була прийнята.
02 жовтня 2009 року позивачу стало відомо, що 07 вересня 2009 року відповідачем були винесені постанови про повернення банку виконавчих написів №5895 від 19 квітня 2008 року та №4923 від 03 вересня 2008 року з посиланням на п.3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" – відмова стягувача залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення. Одночасно, постановами від 07 вересня 2009 року були скасовані арешти, накладені на спірні споруди в ході виконавчого провадження.
Позивач вважає, що відмова відповідача від пропозиції передати першому нежитлові споруди за вартістю після переоцінки є незаконною, а також, незаконними є оскаржені постанови.
Представник відповідача - підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області позов не визнав, вказуючи, що позивачу було правомірно відмовлено у залишенні за ним нерухомого майна з огляду на те, що згоди позивача на залишення за ним непроданого майна боржника за ціною, за якою воно було передано на реалізацію, а саме: 5 519 082 грн., не надходило, у зв'язку з чим були постановлені оскаржувані постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Представник відповідача - Головного управління юстиції в Одеській області, позов не визнав, підтримавши правову позицію представника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області.
Представник третіх осіб ОСОБА_2 та ТОВ "ДТ" вважав позов необґрунтованим, вказуючи, що відповідно ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" та пп.5.12.2, 5.12.7 "Інструкції про проведенні виконавчих дій", затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, відповідачем правомірно повернено виконавчі документи без виконання у зв'язку з відмовою позивача прийняти заставлене майно за ціною, за якою воно було передано на реалізацію, адже зі змісту ст. 61 вказаного Закону не вбачається можливості приймати переоцінку за ціну, за якою має бути передано майно стягувачеві.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року адміністративний позов ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області, Головного управління юстиції в Одеській області, треті особи - ОСОБА_2, ТОВ "ДТ" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволені повністю.
Скасовано постанову в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2009 року про повернення виконавчого документу стягувачеві, винесеної в ході виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №5895 виданого 19 квітня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 111, що належать на праві власності ОСОБА_2
Скасовано постанову в.о. начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області від 07 вересня 2009 року про повернення виконавчого документу стягувачеві, винесеної в ході виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №4923, виданого 03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нежитлові приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 111, що належать на праві власності ОСОБА_2
Зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області передати ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" (код 20935649) нежитлові приміщення офісу загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 111 за вартістю 5 187 937, 08 грн., що належать на праві власності ОСОБА_2 в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 та ТОВ "ДК" перед ПАТ "Комерційний банк "Інвестбанк" за виконавчими написами №5895 від 19 квітня 2008 року та №4923 від 03 вересня 2008 року, посвідчених приватними нотаріусами Одеського міського нотаріального округу, в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
10 лютого 2006 року між позивачем та ОСОБА_2, що виступив як майновий поручитель ТОВ "ДТ", укладено іпотечний договір №474, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В.
Відповідно до зазначеного договору, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ДТ" за кредитним договором, ОСОБА_2 надав в іпотеку нежилі приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать останньому на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. за реєстровим №470.
13 січня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено додатковий договір №1 до вищезгаданого іпотечного договору №474, яким розділ 1 останнього викладено в новій редакції.
30 січня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №411, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. Відповідно до зазначеного договору, в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, останній надав в іпотеку вищевказане нерухоме майно.
19 квітня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. вчинено виконавчий напис №5895 про звернення стягнення на нежилі приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. за реєстровим №470.
Згідно з виконавчим написом, за рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного майна, пропонується задовольнити вимоги позивача станом на 04 березня 2008 року у загальному розмірі 638 099, 09 доларів США та 1 700 грн.
03 вересня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. вчинено виконавчий напис №4923 про звернення стягнення на нежилі приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого тим же нотаріусом за реєстровим №470.
Згідно з виконавчим написом, за рахунок коштів отриманих від реалізації зазначеного майна, пропонується задовольнити вимоги позивача у загальному розмірі 659 869, 79 доларів США та 32 003, 65 грн.
17 вересня 2008 року старшим державним виконавцем першого ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Кузнецовою В.С. винесено постанови №В-6/502 та №В-6/503 про відкриття виконавчих проваджень №В-6/502 та №В-6/503 по виконанню виконавчого напису №5895 від 19 квітня 2008 року та №4923 від 03 вересня 2008 року відповідно, а також надано боржнику строк для добровільного виконання написів.
08 жовтня 2008 року постановою державного виконавця ВДВС Одеського міського управління юстиції Кузнецовою В.С. №В-6/502 накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження вищезазначеного нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ін. НОМЕР_1).
31 жовтня 2008 року постановами старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. прийнято до виконання виконавчі провадження по виконанню виконавчого напису №5895 від 19 квітня 2008 року та №4923 від 03 вересня 2008 року.
13 листопада 2008 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 складено акт опису й арешту майна серії АК №483580, згідно якого арештоване нерухоме майно передано на відповідальне зберігання боржнику.
Відповідно до звіту від 16 січня 2009 року по визначенню ринкової вартості описаного та арештованого майна, належного ОСОБА_2, а саме: нежилого приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ринкова вартість вказаного майна становить 5 519 082 грн. або 716 764 доларів США.
29 квітня 2009 року листом Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" №81/4 від 24 квітня 2009 року позивача повідомлено про проведення 14 травня 2009 року об 11.00 год. за адресою: АДРЕСА_1, прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна зі стартовою ціною – 5 519 082 грн.
15 травня 2009 року листом Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" №76/5 від 14 травня 2009 року позивача повідомлено про те, що прилюдні торги, визначені на 11 годину 14 травня 2009 року по реалізації нерухомого майна, не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.
28 травня 2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській власті Гамбаль О.Є. разом з представником Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" проведено переоцінку нерухомого майна, про що складено відповідний акт переоцінки майна. Згідно вказаного акту вартість нерухомого на після переоцінки склала 5 187 937, 08 грн.
12 червня 2009 року листом Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" №69/6 від 10 червня 2009 року позивача повідомлено про проведення 26 червня 2009 року о 16.00 за адресою: АДРЕСА_1, повторних прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна з стартовою ціною – 5 187 937, 08 грн.
16 липня 2009 року листом Одеської філії ПП "Спеціалізоване підприємство юстиція" №146/6 від 26 червня 2009 року позивача повідомлено про те, що повторні прилюдні торги, призначені на 16.00 год. 26 червня 2009 року по реалізації нерухомого майна, не відбулись у зв'язку з відсутністю бажаючих придбати дане майно.
31 липня 2009 року листом відповідача №09.1-6270/В-6/370-371 від 14 липня 2009 року позивачу, у зв'язку з тим, що в місячний строк після проведення переоцінки нерухоме майно не було продано, запропоновано вирішити питання щодо залишення за собою останнього за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію, а саме: 5 519 082 грн.
13 серпня 2009 року на адресу відповідача надійшов лист позивача №694 від 12 серпня 2009 року, згідно якого останній просить передати йому вищезазначене нерухоме майно за ціною 5 187 937, 08 грн.
18 вересня 2009 року листом відповідача №09.1-7782/В-6/370-371 від 07 вересня 2009 року позивача повідомлено про те, що йому відмовлено у залишенні за ним нерухомого майна за ціною, за якою останній реалізовувався на повторному аукціоні, а саме 5 187 937, 08 грн., так як зазначене суперечить вимогам ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження".
07 вересня 2009 року постановами виконуючого обов'язки начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Одеській області Гамбаль О.Є. про повернення виконавчого документа стягувачеві виконавчі написи №5895 від 19 квітня 2008 року та №4923 від 03 вересня 2009 року, видані приватними нотаріусами Одеського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нежилі приміщення офісу, загальною площею 468, 3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності ОСОБА_2, повернуто стягувачеві.
Також, вказаними постановами скасовано арешт накладений постановою АВ №995456 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08 жовтня 2008 року Першого Приморського ВДВС ОМУЮ, на майно, що належить ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ін. НОМЕР_1).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що системний аналіз чинного законодавства, зокрема, ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 49 Закону України "Про іпотеку" , ст. 21 Закону України "Про заставу" свідчить про те, що позивач, як стягувач у спірних правовідносинах, мав право на залишення за ним непроданого нерухомого майна за ціною, визначеною переоцінкою, у зв’язку з чим, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 61, 62-1 Закону України "Про виконавче провадження", розділу V Закону України "Про іпотеку".
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що відповідно до ч.6 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", позивач мав право на залишення за ним непроданого нерухомого майна виключно за первісною ціною, а не за ціною переоцінки.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст. 62-1 "Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду" Закону України "Про виконавче провадження" - звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.
У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.
Розділом "Звернення стягнення і реалізація предмета іпотеки" іпотечних договорів: від 10 лютого 2006 року та від 30 січня 2007 року (а.с.71, 87) встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.
З наведеного слідує, що у спірних правовідносинах безпосередньо підлягає застосуванню порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до ч.1 ст. 41, ч.2 ст. 43, ч.ч.1, 2, 3 ст. 49 цього розділу "Задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки" – реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (ч.1 ст. 41).
Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч.2 ст. 43).
Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (ч.1 ст. 49).
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків (ч.2 ст. 49).
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду (ч.3 ст. 49).
Таким чином, діючим законодавством прямо передбачено право іпотекодержателя на придбання предмету іпотеки за початковою ціною продажу, яка була встановлена на день других прилюдних торгів, з чого незаперечно слідує, що у спірних правовідносинах бажання позивача – іпотекодержателя придбати спірне майно за ціною після переоцінки, знаходиться в межах правового поля, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: