ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1991/10/2370
17.06.2010 р. м. Черкаси
11 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
при секретарі - Поповій Ю.Є.,
за участю представників:
від позивача - Павленко М.В., за довіреністю,
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Олєк`с»про стягнення 3135 грн. 65 коп.,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у м. Черкаси Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Олєк`с»про стягнення 3135 грн. 65 коп. податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідач має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 3135 грн. 65 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання свого представника не направив.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що TOB «Олєк'с», являється юридичною особою, яка зареєстрована у Черкаському виконкомі 12.05.2003р.
TOB «Олєк'с», що перебуває на обліку в ДПІ у місті Черкаси як платник податків, має не погашений податковий борг перед бюджетом в сумі 3135 грн. 65 коп., який виник по податку на прибуток приватних підприємств відповідно до декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 22.12.2008р. № 289506, яка подана платником за 11 місяців 2008 року на суму 1560 грн. - переплата станом на 30.12.2008р. у сумі 564 грн. 27 коп. —995 грн. 73 коп.; декларації від 07.02.2009р. № 344878, яка подана за 2008р. на суму 688 грн; акту перевірки своєчасності сплати податку на прибуток № 461/15-117 від 20.01.2009р. та податкового повідомлення - рішення № 0003021501/0 від 23.01.2009р. на суму 420 грн. 92 коп.; декларації від 09.11.2009р. № 233197, подана за 3 квартали 2009р. на суму 103 грн.; декларації від 09.02.2010р. № 301807, подана за 2009р. на суму 851 грн.
Судом, крім того, встановлено, що сума штрафу, самостійно нарахованого у зв’язку з виправленням помилок у розмірі 77 грн. по декларації від 09.02.2010р. № 301807.
З матеріалів справи вбачається, що керуючись п. 6. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підприємству направлені податкові вимоги: № 1/2213 від 25.11.08 на суму 8512 грн. 84 коп. та № 2/91 від 08.01.09 на суму 5299 грн. 37 коп.
У зв'язку з наявністю податкового боргу податкова застава зареєстрована в державному реєстрі рухомого майна 08.12.08р. за № 8270845.
Суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII (надалі за текстом –«Закон № 1251-ХІІ») податок на прибуток підприємств віднесені до загальнодержавних податків і зборів.
Згідно підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі за текстом –«Закон № 334/94-ВР») платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
За змістом пунктів 16.4 статті 16 та 22.13. статті 22 Закону № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року і сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Законом, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом –«Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (надалі за текстом –«Закон № 509-ХІІ») органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно з підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З урахуванням викладеного, суд встановив, що у відповідача виник податковий борг по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 3135 грн. 65 коп.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олєк`с», що знаходиться за адресою: 18028, м. Черкаси, вул. Бородіна, 24, ідентифікаційний код 32503808 на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 податковий боргу у сумі 3135 (три тисячі тридцять сто тридцять п’ять) грн. 65 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Коваленко