ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 червня 2010 р.                              Справа № 2-а-2023/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: прокурора Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шаргородському районі   

до:   фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  

про: стягнення податкової заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Прокурором Шаргородського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Шаргородському районі заявлено позов до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по єдиному податку та орендній платі за землю.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 22.04.2010 року СПД ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 1966,46 грн. Зазначена сума податкового боргу виникла в результаті несплати за лютий-квітень місяці 2010 року єдиного податку в сумі 1620,95 грн. та несплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 345,51 грн.  

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Шаргородського району в інтересах держави в особі ДПІ у Шаргородському районі, керуючись ст. 60 КАС України, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 19.05.2010 року відкрито провадження у справі.

14.06.10 р. через канцелярію суду надійшла заява за підписом представника прокуратури та позивача про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом. Разом з тим, згідно заяви від 14.06.2010 року за вх.№12312 представник прокуратури та позивача просили справу розглядати без їх участі, уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, при цьому зазначила, що позовні вимоги позивача в заявленій сумі визнає в повному об'ємі.

Враховуючи те, що від всіх сторін по справі надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, копія якого долучена до матеріалів справи, зареєстрована Шаргородською райдержадміністрацією як суб’єкт підприємницької діяльності від 07.06.1998 року та перебуває на обліку в податковому органі з 08.06.1998 року. Відповідач, згідно корінця свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_1, є платником єдиного податку.

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, суб’єкт підприємницької діяльності — фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що в порушення зазначеної норми, відповідач не сплачувала встановленого розміру ставки податку, внаслідок чого станом 22.04.2010 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1620,95 грн. Зазначене підтверджується обліковою карткою платника податків за період січня-квітня 2010 року (а.с.12).

Крім того, судом встановлено, що станом на 12.03.2010 року відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 345,51 грн.

Наявність зазначеної заборгованості підтверджується:

-          податковими деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності  (а.с.18-20);

-          обліковою карткою платника податків згідно якої станом на 21.04.10 р. заборгованість відповідача перед бюджетом складає 345,51 грн. (а.с.12-17).

Задовольняючи позов суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене   платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.3.1. ст.5  Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.

В силу  пп.  6.2.1.  п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181,  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2 вказаної статті визначено,  що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня  від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога від 25.02.10 р. №1/155 на суму 504,02 грн.; друга податкова вимога від 29.03.10 р. №2/283 на суму 1286,94 грн., які відповідач отримав, однак зазначені суми не були сплачені в установленому законом порядку.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі ст.ст. 112, 136 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси.

Беручи до уваги викладене, суд пришов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв'язку з визнанням відповідачем адміністративного позову та прийняття його судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок активів заборгованість по єдиному податку в сумі 1620,95 грн. на розрахунковий рахунок в установі банку УДК у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 34216379700689, та зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 345,51 грн. на розрахунковий рахунок в установі банку УДК у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33210815700689.

Копію даної постанови направити прокурору та сторонам по справі.  

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   14.06.10  

Суддя. /підпис/.          Дмитришена Руслана Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

14.06.2010