Справа № 2-2085/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                      І м е н е м  У к р а ї н и

11 червня 2010 року                                                                                                              м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Бабич В.Д.,

з участю: представника позивача – ОСОБА_1, представника співвідповідача (публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк») – Падалко О.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області, Акціонерного комерційного інвестиційного банку «УкрСиббанк», публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту,

    третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору – ВРЕР ДАІ при УМВС України в Чернігівській області,

                                                  в с т а н о в и в:

18.01.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, і уточнивши 30.03.2010 року заявлені вимоги просив звільнити з-під арешту автомобіль ГАЗ 31105-121, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, придбаний на аукціоні з реалізації рухомого майна ОСОБА_4, який є боржником за рішенням суду.

Ухвалою суду від 30.03.2010 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів – Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Чернігівській області, Акціонерний комерційний інвестиційний банк «УкрСиббанк», публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4, оскільки вирішення заявлених вимог напряму впливає на їхні права та обов’язок; в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору залучено ВРЕР ДАІ при УМВС України в Чернігівській області, у зв’язку з тим, що вирішення позову може в подальшому вплинути на його обов’язки.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала і наполягала на їх задоволенні.

Представник співвідповідача – публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» при вирішенні спору послалася на розсуд суду.

Інші учасники цивільного процесу не з’явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

28.12.2009 року позивач придбав на аукціоні з продажу рухомого майна ОСОБА_4 автомобіль ГАЗ 31105-121, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, за що сплатив 20 000 грн.

Продаж майна боржника здійснено на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь Акціонерного комерційного інвестиційного банку «УкрСиббанк», який є заставодержателем проданого автомобіля.

Під час реєстрації позивачем придбаного автомобіля у ВРЕР ДАІ при УМВС України в Чернігівській області з’ясувалося, що постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Масловської О.М. про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2009 року (ВП № 14555263) на автомобіль накладено арешт, на виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, з метою забезпечення виконання рішення суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».

Зазначене унеможливило оформлення позивачем права власності на придбаний ним автомобіль.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту – Закон), стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання рішення допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» не надала суду доказів на підтвердження того, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на його користь було ухвалено до виникнення у Акціонерного комерційного інвестиційного банку «УкрСиббанк» права застави на спірний автомобіль, а також що вартість предмета застави перевищує заборгованість боржника перед Акціонерного комерційного інвестиційного банку «УкрСиббанк».

Таким чином, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» не довело наявність у нього права на відшкодування заборгованості ОСОБА_4 за рахунок реалізації спірного автомобіля, який перебував в заставі Акціонерного комерційного інвестиційного банку «УкрСиббанк».

Згідно статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Оскільки право позивача на спірний автомобіль підтверджується протоколом проведення аукціону від 28.12.2009 року № 259063/1 (а.с. 9), заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд

                                                                в и р і ш и в:

позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 право на автомобіль ГАЗ 31105-121, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 та звільнити вказаний автомобіль з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Масловської О.М. про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2009 року (ВП № 14555263).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

Повний текст рішення складено 14.06.2010 року.

    Головуючий: