Справа № 2-245 / 2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    02 червня 2010 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ковалюх В.М. з участю секретаря Либань О.Г.,

    розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ім. Ватутіна” до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „СК Агро” про припинення правовідносин –

В С Т А Н О В И В :

    У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 19.08.2003 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком на 2 роки. В подальшому в зазначений договір оренди паю вносились зміни додатковими угодами від 17.03.2005 року та від 05.02.2008 року і договір діє до 01.01.2015 року. Договір був зареєстрований Халимонівською сільською радою в Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) 20.08.2003 року. 13 серпня 2008 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Халимонівської сільської ради. Після виділення земельної частки (паю) в натурі та отримання державного акту на земельну ділянку СТОВ ім.Ватутіна надсилало ОСОБА_1 листа з пропозицією укласти договір оренди землі відповідно до отриманого державного акта. Відповіді на вказаний лист він не отримав, а ОСОБА_1 20.08.2008 року уклав договір землі із ТОВ “ СК-Агро”. Вважає, що він має переважне право не переукладення договору оренди землі і просить суд припинити правовідносини, що виникли між ТОВ „СК Агро” та ОСОБА_1, що виникли на підставі договорів оренди земельної ділянки від 20.08.2008 року, визнавши його недійсним та зобов’язати ОСОБА_1 переукласти договори оренди землі відповідно до отриманого державного акта приватної власності на земельну ділянку з Позивачем.

            В ході розгляду справи директор СТОВ „ім..Ватутіна”, посилаючись на розділ 9 Закону України „Про оренду землі”, змінив підставу і предмет позову та просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „СК_Агро” та ОСОБА_1 20 серпня 2008 року та зареєстрований Бахмацьким районним відділом Чернігівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 09.04.2009 року за № 040983200286.

    В судовому засіданні представник позивача Беребенець В.М. підтримав позовні вимоги і пояснив, що позивач за власні кошти виготовив державний акт про право власності ОСОБА_1 на землю, а тому на підставі п.8 розділу 10 „Перехідних положень” Земельного кодексу України має переважне право на оренду земельної ділянки у ОСОБА_1

    Представник ОСОБА_1 позов визнав і пояснив, що договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 підписав не повністю розуміючи його зміст. Йому надходила пропозиція від СТОВ „ім.. Ватутіна” укласти договір оренди.

            Представник ТОВ „СК Агро” позов не визнав і пояснив, що позивач не скористався своїм переважним правом на переукладення договору оренди земельної ділянки, а положення розділу 9 „Перехідних положень” Закону України „Про оренду землі” не можуть бути примусом для власника земельної ділянки на укладення такого договору.

    Ознайомившись із матеріалами цивільної справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Отримані громадянами сертифікати на право на земельну частку (пай) вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

    У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом, які регулюються Указом Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03 грудня 1999 року.

    19 серпня 2003 року між ОСОБА_1 і СТОВ ім. Ватутіна с. Халимоново на підставі сертифіката на земельну частку (пай) серії ЧН № 0073767, був укладений договір оренди земельної частки (паю) № 964, згідно із яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду земельну частку (пай) розміром 4,6 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Договір був складений сторонами терміном на 2 роки, і зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Халимонівської сільської ради за № 1042 20.08.2003 року.

            У додатковій угоді від 17.03.2005 року відсутні дані про продовження строку дії цього договору, а в додатковій угоді від 05.02.2008 року без будь-яких застережень від руки записано, що він дійсний до 2015 року.

    На виконання Указу Президента від 03 грудня 1999 року, наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 року № 5, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.02.2000 року за №101/4322 була затверджена форма Типового договору оренди земельної частки (паю).

    Відповідно до п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю) зобов’язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) припиняються після одержання Державного акта на право приватної власності на землю і виділення земельної ділянки в натурі. При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

    Крім того, відповідно до п.17 розділу Х “Перехідних положень“ Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права власності на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі ( на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

            13.08.2008 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 854288, за яким стала власником земельної ділянки площею 4,59 га у межах згідно з планом, що розташована на території Халимонівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

    З огляду на зазначене, з часу отримання ОСОБА_1 державного акту на право приватної власності на землю він набув статусу власника земельної ділянки, тобто, змінився предмет оренди та статус орендодавця, а тому договір оренди земельної частки (паю) вважається припиненим.

    Положення п.8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України та розділу ІХ “Перехідні положення” Закону України “Про оренду землі” щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю) передбачають право на переукладання договору оренди і не можуть бути примусом для власника земельної ділянки, враховуючи при цьому положення ст. 6 ч.3 ст.203, ст.ст. 316,317,319,321,651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору.

          Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 16.04.2004 року № 7 „ Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” (і з змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року звернув увагу судів на таке :  „Враховуючи вимоги статей 203,  215 ЦК України про  недійсність  правочину, переукладення   договору   оренди  земельної  частки  (паю)  після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки  і  одержання власником   земельної   частки  (паю)  державного  акта  на  право власності  на  земельну  ділянку   можливе   лише   за   наявності волевиявлення  на  те  сторін”.

            За приписами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

            Оскільки при укладення договору оренди землі від 20.08.2008 року ОСОБА_1 та ТОВ „СК Агро” додержали вимог, що встановлені ст..203 ЦК України, то в позові необхідно відмовити.

    Керуючись ст.ст. 6, ч.3 ст. 203, 215, ст.ст. 316,317, 319, 321,651 ЦК України, п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), п.п.8, 17 розділу Х “Перехідні положення” Земельного Кодексу України, розділом ІХ “Перехідні положення” Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

    В позові відмовити.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                Суддя