код суду 2023

                                          Справа № 2-1066/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         04.06.2010 року     Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді - Демченко І.М.,

       при секретарі  - Бабенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп’янську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії "Дітям війни" за 2006-2009 р.р., -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області, в якому просить суд зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії "Дітям війни" за 2006-2009 р.р..    

  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він належить до категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

   Однак відповідач всупереч законам і Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. за № 10-рп/2008, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії у належному розмірі.

            До суду позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій просить зобов’язати Управління ПФУ в Куп’янському районі Харківської області нарахувати та виплатити йому недоплачену щомісячну доплату до пенсії, як дитині війни за 2006-2009 р.р..

    Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, просить суд у задоволенні позову повністю відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

    З’ясувавши позиції сторін, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

      Встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і в розумінні статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набув статусу "Дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 і довідкою за № 3663-02/18 від 09.03.2010 р., та відповідно до ст.6 цього ж Закону має право на доплату у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком (а.с.5-11).

    Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 р. дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 р. було зупинено.

    Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р., який набрав чинності 15 березня 2006 р., до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 р. запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету.

    Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджені не були.

    Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р. неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

    Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15 березня 2006 р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

    Крім того, надаючи перевагу Законам України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р., суддя виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

    Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст.. 111 цього Закону, було зупинено.

    Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. за № 6-рп/2007, у справі за поданням 46 народний депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду  України є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші  правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом Україні відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09 липня 2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09 липня 2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. та встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п"ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 р. позивачу підлягали виплаті: липень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.; серпень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.; вересень (4,06+406) х 30% + 410,06 х 30% = 123,02 грн.; жовтень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.; листопад (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.; грудень (4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.; всього за 2007 рік: 742,65 грн..

Проте, як свідчить надана довідка від 09.03.2010 р. № 3663-02/18, у 2007 р. позивачу  нічого не виплачувалось ( а.с. 11).

Що стосується вимог позивача про зобов’язання відповідача перерахувати і виплатити йому за 2008 р. щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги також часткового обґрунтованими, виходячи з наступного.

    Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 р. позивачу було нараховане та виплачене зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області від 09.03.2010 р. за № 3663-02/18 ( а.с.11 ).

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону України про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд доходить до висновку, що з 22 травня 2008 р. відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01 січня 2008р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Між тим, до 22 травня 2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01 січня 2008 р., з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік на про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 р. по 21 травня 2008 р. задоволенню не підлягають.

    Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн..

    Відповідно до цього Закону у 2008 р. позивачу підлягали доплати до пенсії: травень 481 х 30% = 144,3 грн.; червень 481 х 30% = 144,3 грн.; липень  482 х 30% = 144,6 грн.;     серпень 482 х 30% = 144,6 грн.; вересень 482 х 30% = 144,6 грн.; жовтень 498 х 30% = 149,4 грн.; листопад 498 х 30% = 149,4 грн.; грудень 498 х 30% = 149,4 грн.; а всього: 1170,60 грн..

    Але із наданої довідки вбачається, що позивачу з травня по 31 грудня 2008 р. було виплачено тільки 390,20 грн., різниця між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати становить 780,40 грн..

Щодо вимог позивача відносно виплати йому підвищення до пенсії у 2009 р., необхідно зазначити наступне.

      Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" статтю 6 Закону  України  "Про соціальний  захист дітей війни" у новій редакції не викладено та її дію не зупинено.

  Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою  передбачено підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" у 2009 році установлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

 Стаття 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачала, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає з 01 жовтня 2008 р. - 498 грн., а тому, оскільки частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто 498 грн., відповідач повинен був щомісячно виплачувати позивачу підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2009 р. по 149,40 грн. (498 х 30% = 149,40 грн.). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від 20.10.2009 року № 1646-ІV був встановлений з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність -573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України».

             Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».  

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для зобов’язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

  Тобто, на думку суду, при визначенні розміру підвищення вказаної категорії громадян необхідно виходити з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

    З 01 січня 2009 року позивачу було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському району Харківської області за вихідним від 09.03.2010 року за № 3663-02/18 та згідно цієї ж довідки з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачу щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 49,80 грн., а всього на загальну суму 597 грн. 60 коп. (а.с. 11).

   Таким чином позивачу повинно бути сплачено :

(498 грн. х 30 %)  х 10 місяців =1494 грн.. ( за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року)  

(573 грн.х 30 %) х 2 місяці = 343,80 грн., ( за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року), тобто загальна сума щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік, яка підлягає виплаті з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  складає 1837,80 грн. ( 1494 + 343,80 = 1837,80 грн.). 

 Отже, різниця між сумою доплати до пенсії, яка повинна бути сплачена позивачу та фактично сплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року становить 1837,80 грн.- 597,60 грн. = 1240,20 грн..

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення до пенсії, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання підвищення до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 і ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 р., Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. за № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI,  ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від 20.10.2009 року № 1646-ІV, Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, суд, -

 В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області про зобов’язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії "Дітям війни" за 2006-2009 р.р. задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області  здійснити  перерахунок  і нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,виходячи із мінімального  розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.            

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 грн. 25 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 18 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп"янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                         І.М.Демченко