Судове рішення #9650538

                                       Справа № 2-4068/10

Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 червня 2010 року     Київський районний суд м. Полтави в складі:

                головуючого судді     -  Чумак О.В.

                при секретарі         -   Ємельяновій В.С.

розглянувши у  відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

  В С Т А Н О В И В :

    У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 30.10.1998 року між нею та  відповідачем  у  відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради був зареєстрований шлюб. Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    В зв’язку з тим, що стосунки між нею та чоловіком погіршились внаслідок несумісності характерів, вона втратила до нього почуття поваги та кохання. Вважає, що примирення між ними неможливе, оскільки їх сім’я розпалась остаточно, і збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та інтересам їх дитини, тому просила задовольнити позов та розірвати шлюб.

    В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові.

    Відповідач позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно у нього та позивача несумісні характери, внаслідок чого він втратив почуття поваги та кохання до дружини. Проти розірвання шлюбу не заперечує.

      Суд, приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у попередньому судовому засіданні з наступних підстав.

            Судом встановлено, що 30.10.1998 року у  відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

           Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

           Несумісність характерів фактично призвели до втрати сторонами почуття поваги і кохання один до одного та розпаду сім’ї.

           Сімейні та шлюбні стосунки  між сторонами припинені 23 липня 2009 року.  

           Спір щодо розподілу майна та проживання дитини відсутній.

           Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України  та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.  Примушення жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сім’я ОСОБА_2 розпалась остаточно і зберегти її неможливо, оскільки  позивачка  миритися не бажає, наполягає на розірванні шлюбу,  а також приймаючи до уваги, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  буде суперечити інтересам подружжя, позов необхідно задовольнити, а шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61,  213-215 ЦПК України, ст. 51 Конституції України, ст.ст. 24, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

    Шлюб, зареєстрований 30.10.1998 року у  відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Полтавської міської ради актовий запис № 1804 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.

    Стягнути з ОСОБА_1 державне мито на користь держави при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 8 грн. 50 коп., ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

            Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Київський  районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.

     

Суддя  Київського районного

суду м. Полтави                                  О.В. Чумак

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація