Справа № 2-а-794/2023/2010 р.                                                                                                                                                                                            

      ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р. Суддя Куп’янського міськрайонного суду Харківської області Коваленко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Куп’янську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському району Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни» за 2009 р.,

                                                встановив:    

Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області, у якому просить суд поновити їй пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р., та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її користь недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року.                                                                                                                                                                                                                                    

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона належить до категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком за 2009 рік. Однак відповідач всупереч Конституції України, законам і Рішенням Конституційного Суду України, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії у належному розмірі.

      Під час підготовки справи до судового розгляду від Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача у порядку письмового провадження і про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі. Також позивачка подала заяву в якій уточнила свої позовні вимоги, а також прсить суд розглянути справу у її відсутність у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 122 КАС  України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотаня заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 12 листопада 1992 р. (а.с. 4).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

 Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту")  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності)  окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України ?ро Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

  Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «Дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.  Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.

   При цьому необхідно зазначити, що розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «Дитини війни», передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме 2009р.

  Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього у відповідності до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» було установлено в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (498 грн.). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від 20.10.2009 року № 1646-ІV був встановлений з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність -573 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України».  

             Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»  

Таким чином, враховуючи викладене, суддя прийшов до висновку щодо наявності підстав для зобов’язання відповідача здійснити позивачці перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

  Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

              За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

  Тобто, за думкою судді при визначенні розміру підвищення вказаної категорії громадян необхідно виходити з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

    З 01 січня 2009 року позивачці було нараховане та виплачувалось зазначене підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10 % від пожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському району Харківської області за № 2593-02/18 від 17 лютого 2010 р.  та згідно цієї ж довідки з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачці щомісячно виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 49,80 грн., а всього на загальну суму 597 грн. 60 коп.   (а.с. 6).

   Таким чином позивачці повинно бути сплачено :

(498 грн. х 30 %)  х 10 місяців =1494 грн.. ( за період з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року)  

(573 грн.х 30 %) х 2 місяці = 343,80 грн., ( за період з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року), тобто загальна сума щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік, яка підлягає виплаті з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  складає 1837,80 грн. ( 1494 + 343,80 = 1837,80 грн.). 

Отже, різниця між сумою доплати до пенсії, яка повинна бути сплачена позивачці та фактично сплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року становить 1837,80 грн.- 597,60 грн. = 1240,20 грн.. 

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, неврегульованість на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни та відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, як причину невиконання своїх зобов’язань, не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

              Також, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Відносини, що склалися між позивачкою та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка відноситься до категорії «Дитина війни», вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання підвищення до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суддя вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління ПФУ в Куп’янському районі Харківської області, по невиконанню за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії у встановленому законом розмірі.

Щодо строку звернення до адміністративного суду необхідно зазначити наступне.

Ч. 2 ст. 99 КАС України, встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду тривало з 01.01.2009 року. У відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, суддя не вбачає пропущення позивачкою строку звернення до суду за захистом свого права   щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008,  ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, ст. ст. 28, 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6-14, 17, 71, 99, 122, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

                            постановив:

Уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському району Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов’язання здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області по не виконанню з 01.01.2009 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куп’янському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії і нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та вчинити дії щодо сплати вказаної доплати до пенсії.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя                                         Коваленко О.А.