ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.06.10Справа №2а-4797/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю
відповідача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до адміністративного суду із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі –відповідач) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Позов мотивовано ненаданням відповідачем більше року у податкову інспекцію документів фінансової звітності та декларацій в порушення вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закону України “Про систему оподаткування”, положеннями ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
Ухвалами суду від 13.04.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав позов у повному обсязі, про що надав письмову заяву.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглядати справу за відсутності представника позивача.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Центральної районої ради м.Сімферополя ради АР Крим як фізична особа-підприємець 27.11.2002 року (а.с. 5), ідентифікаційний номер фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів НОМЕР_1, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (а.с. 7).
Згідно з довідкою, підписаною посадовими особами податкового органу (а.с. 4), останньою датою надання відповідачем документів податкової звітності є 01.02.2005 року. Заборгованості перед бюджетом відповідач не має, що підтверджується відповідною довідкою позивача (а.с. 8).
Пункт 1 ч. 2 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1252-ХІІ “Про систему оподаткування” передбачає обов’язок платників податків, зборів (обов’язкових платежів) подавати в державні податкові органи відповідно до діючого законодавства декларації та бухгалтерську звітність.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальними законами. Так, відповідно до п. п. “а”, “б”, “в” пп. 4.1.4. п. 4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю –протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю –протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), та інше.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для прийняття судом рішення про припиненні підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця. Із зазначеного вбачається, що відповідний позов може бути подано до суду органами державної податкової служби.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.
Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.
Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 1 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, зареєстрованого Виконавчим комітетом Центральної районої ради м. Сімферополя ради АР Крим як фізична особа-підприємець 27.11.2002 року, ідентифікаційний номер фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежівНОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1
3. Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Тоскіна Г.Л.