Справа № 2-72

2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року.         Збаразький районний суд Тернопільської області  в складі:             головуючого судді                       Левків А.І.

                                   при секретарі                                Іванюк Л.О.    

                з участю адвоката              Радосюка В.П.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями,

                                                                встановив:

ОСОБА_2 26.11.2009р. звернулася з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 3800 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями, та судових витрат по справі.

Позивачка вказала, що протягом тривалого часу ОСОБА_3 влаштовує їй та її рідним постійні скандали, погрожує фізичною розправою та ображає нецензурними словами. Зокрема, 26.10.2009р. приблизно о 17 год. 30 хв. відповідачка взявши в руки палицю, намагаючись відкрити вхідні ворота до належного їй будинку, що розташований в АДРЕСА_1 пошкодила браму, хвіртку та огорожу, вартість ремонту яких становить 3800 грн.

Моральну шкоду позивачка мотивує тим, що вищевказаними діями відповідачки їй та її рідним - дочці ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5, були заподіяні душевні страждання та нервові стреси.

В суді позивачка позов підтримала та просила суд його задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідачка  в судовому засіданні позов не визнала і вказала, що дійсно 26.10.2009р. вона приходила до будинку позивачки, що розташований в АДРЕСА_1, бо хотіла поговорити з її співжителем ОСОБА_6 через те, що він ввесь час обмовляє її. Постукала рукою по хвіртці. Ніякої палки вона  не мала і нічого не пошкоджувала.  

Житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачці.

Це стверджується реєстраційним посвідченням виданим 25.05.2005р. Збаразьким РБТІ Тернопільської області.

Свідок ОСОБА_6 – співжитель позивачки пояснив, що 26.10.2009р. він лежав хворий в будинку його співжительки ОСОБА_2 в якому він постійно проживає і почув гуркіт. Вийшовши надвір побачив, що ОСОБА_3 іде по вулиці від сторони їх будинку. Пізніше він побачив, що на хвіртці та брамі були вм`ятини, а в плоті – тріщини. Свідком сварок між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 він ніколи не був. Коли він літом лежав на лікуванні у лікарні до нього приходила ОСОБА_3 і щось говорила, що вона ще добереться до плоту ОСОБА_2, що позивачка ще щось ОСОБА_7 не додала, однак, що саме вона мала на увазі він не знає.  

Свідок ОСОБА_5 – мати позивачки, пояснила, що 26.10.2009р. вона лежала хвора в будинку її дочки в якому вона постійно проживає. ОСОБА_2 пішла в аптеку по лікарства. Приблизно після 17 год. вона почула гуркіт і що надворі кричить ОСОБА_3, що повбиває їх усіх. Особисто ОСОБА_3 не бачила, однак впізнала її по голосу. Свідком сварок між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона ніколи не була.

Свідок ОСОБА_4 – дочка позивачки пояснила, що 26.10.2009р. вона лежала хвора в будинку її матері в якому вона постійно проживає. Почувши, що гавкає собака, вийшла надвір, де побачила ОСОБА_3, яка почала її ображати і бити палкою довжиною приблизно 60 см. та діаметром 30 см. пліт, хвіртку і браму.  Це тривало близько 10 хв. і ОСОБА_3 втекла. Вона подзвонила до мами і розповіла їй те що сталось. Раніше відповідачка її також ображала на вулиці, в перукарні перед випускним у школі.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 26.10.2009р. приблизно о 17 год. вона йшла до ОСОБА_2 Не доходячи до їх будинку, будучи приблизно на відстані 100 м. від нього, вона почула крики і побачила, що ОСОБА_3 дерев`яною палкою довжиною приблизно 60 см. та діаметром 6-7 см. б`є пліт господарства ОСОБА_2, однак по якій саме його частині вона наносила удари свідок не бачила. Вона постояла приблизно 2 хв. і пішла назад. Свідок ствердила, що чула голос ОСОБА_4, однак до цього часу вона з нею ніколи не розмовляла. Свідком сварок між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 вона ніколи не була і про них їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_7 – співжитель відповідачки пояснив, що в серпні 1997р. він місяць проживав із ОСОБА_2 і пліт вона збудувала за його гроші, які обіцяла віддати. Він особисто забивав фундамент та ставив стовпчики, а монтаж плоту проводили сусіди. Свідком сварок між ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 він ніколи не був.

Згідно постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 30.10.2006р. 19.10.2006р. ОСОБА_3 приблизно о 19 год., на грунті неприязних відносин, вибила шибку в веранді будинку ОСОБА_2

З постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 29.10.2009р. вбачається, що 26.10.2009р. ОСОБА_3 приблизно о 17 год. 30 хв. прийшла до господарства ОСОБА_2, щоб з`ясувати відносини, однак її не було вдома. ОСОБА_3, будучи в емоційному стані, намагалась відкрити ворота, які були закриті з середини, внаслідок чого пошкодила їх.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 даних 29.10.2009р. ДІМ Збаразького РВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_9 ОСОБА_3 26.10.2009р. чимось сильно била по воротах їхнього господарства, її здалось, що це була дерев`яна палка.  

Згідно довідки виданої 08.11.2009р. фізичною особою – підприємцем               ОСОБА_10 вартість робіт і матеріалу щодо завданої шкоди ОСОБА_2 становить брама і хвіртка – 1200 грн., бетонна огорожа 2600 грн.

Як вбачається з довідки виданої 17.12.2009р. Вишнівецькою районною комунальною лікарнею ОСОБА_2 09.11.2009р. була на огляді  в сімейного лікаря. Діагноз при огляді: симптоматична артеріальна гіпертензія. Призначено лікування. При повторному огляді 02.12.2009р. патології не виявлено.  

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог, суд, приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що сторони по справі проживають по сусідству в смт.Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, а саме позивачка - по АДРЕСА_2, відповідачка - по АДРЕСА_3. Тривалий час між сторонами існують особисті неприязні відносини, що стверджується доказами дослідженими в суді і про що не заперечують самі сторони. 26.10.2010р. відповідачка прийшла до господарства позивачки з наміром вияснити відносини з її співжителем ОСОБА_6

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Суд вважає, що позивачем не доведено факту спричинення їй майнової шкоди пошкодженням майна відповідачкою.

Суд не приймає до уваги пояснень свідка ОСОБА_4, оскільки свідок є дочкою позивачки. Крім того, її пояснення в судовому засіданні суперечать поясненням, даними нею 29.10.2009р. ДІМ Збаразького РВ УМВСУ в Тернопільській області Климчуку В.В., з яких вбачається, що ОСОБА_3 26.10.2009р. чимось сильно била по воротах їхнього господарства, її здалось, що це була дерев`яна палка.

Пояснення свідка ОСОБА_5 є неконкретними і не стверджують факту спричинення позивачці майнової шкоди.

Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_8, оскільки вони є неконкретними, суперечними, протягом судового засідання свідок міняла свої показання. Так, зауваживши, що до 26.10.2009р. вона не знала ОСОБА_4 і ніколи не розмовляла з нею, вона ствердила, що чула на подвір`ї позивачки саме її голос.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Судом не встановлено факт спричинення позивачці моральної шкоди віпдовідачкою.

Суд не приймає до уваги пояснення позивачки, що діями відповідачки спричинено моральну шкоду її матері та неповнолітній дочці,  оскільки з такими вимогами ні ОСОБА_5, ні позивачка в інтересах неповнолітньої дочки                ОСОБА_4 не зверталась.

Таким чином, позивачем у судовому засіданні не наведено і судом не здобуто об’єктивних доказів переконливого характеру, які б свідчили про те, що саме      ОСОБА_3 була спричинена позивачці вищевказана матеріальна шкода, судом не встановлено причинного зв’язку між діями ОСОБА_3 та шкодою завданою ОСОБА_2 пошкодженням її майна, а також того, що внаслідок дій ОСОБА_3 ОСОБА_2 та її рідним була спричинена моральна шкода.

Суд також вважає за необхідне стягнути з позивачки несплачені нею 8 грн.                   50 коп. судового збору за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 119, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України,  суд,

                                                      вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неправомірними діями відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 8 грн. 50 коп. (вісім гривень п`ятдесят копійок) судового збору за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вказаний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя:                                     А.І.Левків