Справа № 2а-534/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Самойлюк Г.П.
при секретарі Мандрика Л.В.
за участю сторін:
від позивача представник: Красуцька Н.В. (за довіреністю)
представник відповідача: Білянський Д.І. (за довіреністю)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Медикотека»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012082360 від 24.11.2009 року,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов Малого приватного підприємства «Медикотека»до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, в якому позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 13 листопада 2009 року № 5478/15/32/23/13917021, яка була проведена з порушенням чинного законодавства, прийнято рішення № 0012082360 від 24.11.2009 року, згідно якого до відповідача були застосовані штрафні санкції у сумі 31 839 грн. за порушення п. п. 11, 13, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.1995р.
У судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що перевірка здійснена за окремим планом-графіком у відповідності та з дотриманням вимог чинного податкового законодавства України, а тому прийняте за її висновками рішення є обґрунтованим та законним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, допитавши свідків, суд встановив наступне.
18 квітня 1995 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано юридичну особу Мале приватне підприємство «Медикотека», номер включення відомостей про ФОП до ЄДР № 1 556 120 0000 019719, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7).
На підставі направлення № 7494/23-7017 від 12.11.2009 року за планом проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА в Одеській області за листопад 2009 року старшими державними податковими ревізорами інспекторами відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Таракановим О.В. та Прохоровою І.В. була проведена перевірка господарської одиниці (аптечний кіоск), розташованої за адресою: Французький бульвар, 49/51, м. Одеса щодо дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків на товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів, ліцензій.
За результатами перевірки було складено акт № 5478/15/32/23/13917021 від 13 листопада 2009 року (а.с.57-60) відповідно до висновків якого відповідачем порушено:
- п.11 ст. 3 Закону України № 265/95 –ВР - проведення розрахункової операції через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95 –ВР - не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
На підставі вищезазначеного акту, в якому зафіксовані виявлені порушення, позивачем було прийнято рішення № 0012082360 від 24.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 31 839 грн. (а.с.8), що складається з наступних фінансових санкцій:
- п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95-ВР –за порушення проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 *5 = 85 грн.);
- ст. 22 ЗУ № 265/95-ВР –за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (6350,8*5 = 31 754 грн.).
Таким чином, загальна сума штрафних санкцій згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій складає 31 839 грн., яке було оскаржено позивачем до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області № 0012082360 від 24.11.2009 року скарга була залишена без задоволення, а рішення без змін (а.с.13-14).
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 7 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. ст. 15. 16) Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06. 07.95р. (із змінами та доповненнями), який є спеціальним законом.
Ст. 15 вищезазначеного Закону закріплює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто, контролюючі органи мають право проводити планові перевірки осіб, які є платниками податків на загальних підставах. Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операції, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на факт відмови перевіряючих надати направлення на перевірку та наказ керівника ДПІ про проведення перевірки перед початком перевірки, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відмова перевіряючих надати направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Сам факт допущення провізором Рогоза О.П. перевіряючих до проведення перевірки МПП «Медикотека»підтверджує наявність у них всіх необхідних встановлених законодавством документів та достатніх повноважень для проведення даної перевірки та не є підставою для визнання перевірки незаконною. Крім того, як вбачається з направлення на перевірку, 13.11.2009 року провізор Рогоза О.П. була ознайомлена з ним, про що свідчить її підпис (а.с.66).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач мав право здійснити перевірку відповідача з метою здійснення контролю за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів, ліцензій та вона була законною.
Пунктом 11 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
В ході перевірки було встановлено факт проведення розрахункової операції при реалізації товару на загальну суму 35,5 грн. без додержання режиму попереднього програмування найменування, ціни товару та обліку його кількості.
Під час офіційного з’ясування обставин справи представник позивача не заперечував щодо наявності даного факту, а тому на підставі положень ч.3 ст. 72 КАСУ ця обставина вважається встановленою.
Під час перевірки не була забезпечена відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 6 350 грн., про що свідчить складений та підписаний у присутності посадових осіб податкової служби провізором Рогозою О.П. опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків. Згідно зазначеного опису сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 7 257, 63 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО 906, 83 грн., тобто невідповідність складає 6 350, 80 грн. (а.с.54).
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що кошти призначені для зарахування на банківський рахунок позивача були підготовлені провізором завчасно о 14 годині 05 хвилин до приходу відповідальної за інкасацію особи. З позовної заяви та пояснень свідка Рогоза О.П. вбачається, що грошові кошти в сумі 6 500 грн. було проведено операцією «Службова видача»через РРО о 14 годині 05 хвилин, скріплено нею та залишено в касовому апараті разом з інкасаційним чеком з метою зарахування в день проведення перевірки на рахунок позивача через банк, з яким укладено договір.
Оскільки відповідальна за інкасацію торгівельної виручки Батищева Н.В. (Наказ директора МПП «Медикотека»від 01.02.2009р.) затрималась та не встигла провести виїмку грошових коштів до приходу посадових осіб ДПА, кошти в сумі 6 500 грн. залишились в касі. Представник позивача зазначив, що строк здачі виручки-щодня до 15 год.00 хв. зазначене спростовується наступним.
Пунктом 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року передбачено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, а саме: для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас). Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.
В судовому засіданні встановлено, що в договорі банківського рахунку №190 від 06.04.2000 року не зазначено час зарахування виручки на рахунок позивача, що суперечить поясненням позивача, який вказує, що договором передбачено строк здачі, а саме щодня до 15 години 00 хвилин.
Пунктом 5.2. вищезначеного Положення передбачено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Судом встановлено, що виручку у сумі 14 500 було здано до банку 13 листопада 2009 року, що підтверджується наданою представником позивача квитанцією від 13 листопада 2009 року (а.с.61). Однак зазначена квитанція не має номеру, не містить відомостей щодо часу здачі виручки до банку.
Згідно зі ст. 2 Закону України № 265/95-ВР місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків.
Суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
В даному випадку грошові кошти в сумі 7 257, 63 грн. зберігались на місці проведення розрахунків. Крім того, суд зазначає, що опис наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 13.11.2009 року підписаний посадовою особою позивача без будь-яких зауважень та заперечень. Провізор Рогоза О.П. не зазначила, що розбіжність виникла у зв’язку із проведенням інкасації.
За таких обставин, відповідачем правильно встановлено порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР, за яке застосовується штрафна санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність зазначених порушень підтверджується достатніми доказами: актом перевірки № 5478/15/32/23/13917021 від 13 листопада 2009 року, описом наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків від 13 листопада 2009 року, який підписаний посадовою особою позивача без будь-яких зауважень та заперечень.
Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Повноваження щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) використовувалося відповідачем з метою, з якою це повноваження надано, а саме, здійснена перевірка застосування РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», виявлення відповідних порушень.
Суд вважає, що відповідачами було доведено з посиланням на відповідні докази законність і обгрунтованність прийнятого рішення, а позивачем не доведено правомірності його дій в ході проведення перевірки.
Враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та неправомірними, отже такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства «Медикотека» до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012082360 від 24.11.2009 року, - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 червня 2010 року.
Суддя/підпис/:
З оригіналом згідно:
Суддя: