справа № 2а-8039/09/0670
категорія 2.11.3
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олвіта-Буд" < Текст >
до Державної податкової інспекції у Житомирському районі < Текст >
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
ТОВ "Олвіта-Буд" звернулося до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №000792301/3 від 06.11.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобо"язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств у розмірі 55787,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що при проведені перевірки податковим органом не враховано від"ємне значення попередніх звітних періодів у складі валових витрат підприємства, безпідставно вилучено зі складу валових витрат 146273,00 грн. та внаслідок неправильного застосування норми п.4.7 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" незаконно зменшено податковий кредит на суму 2272365,00 грн. Також вказав, що результати перевірки валових витрат, які наведені в таблиці в п.3.12 акту перевірки, не відповідають показникам бухгалтерського обліку товариства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. Вказав, що при проведені перевірки ТОВ "Олвіта-Буд" встановлено, що підприємством до валових витрат віднесено витрати не підтверджені первинними документами, в результаті чого ТОВ "Олвіта-Буд" завищено валові витрати та відповідно занижено оподаткований дохід на суму 152953,00грн.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази у справі приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до направлення №44 від 06.02.2009 року працівниками ДПІ у Житомирському районі з 09.02.2009 року по 20.02.2009 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Олвіта-Буд" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року.
Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВЗ від 28.12.1994 року підприємством завищено валові витрати на суму 152953,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2007 року в сумі 105522,00 грн.; за 1 квартал 2008 року - 31741,00 грн.; за 2 квартал 2008 року - 15324,00 грн.; за 3 квартал 2008 року в сумі 366,00 грн. (на валові витрати віднесено перераховані кошти ТОВ "Будтехпром" за розпиловку лісоматеріалів в листопаді 2007 року - 1000,00 грн. та в грудні 2007 року - 5680,00 грн., які на балансі позивача не обліковувались та в господарській діяльності не використовувались; на валові витрати віднесено витрати на суму 146273 грн., які не підтверджені первинними документами).
За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000792301/0 від 23.03.2009 року (№000792301/1 від 04.06.2009 року, №000792301/2 від 27.08.2009 року, №000792301/3 від 06.11.2009 року), яким товариству визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в сумі 55787,00грн. (38238,00грн. - основний платіж, 17549,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному та апеляційному порядку. Однак, вказане рішення було залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закону) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.
Визначення «Первинний документ» наведено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»: це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 р., передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити.
Як вбачається з п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", обов"язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим ограном у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Документи, які б відповідали вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і згідно з якими віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 146273,00 грн. позивач не надав, тому відповідач правомірно визначив суму податкового зобов'язання платника податків та виніс оспорюване податкове повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 20 квітня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.