Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 19 травня 2010 р.                                                                       справа № 2а-10260/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  12год.25хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Мозгової Н. А.

при секретарі                                                       Оленьченко М.В.

за участю:

представника позивача                      ОСОБА_1

представника відповідача               не з’явився

представника третьої особи           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Транспортник» про визнання незаконним розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Транспортник» про визнання незаконним розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.01.2009р. загальними зборами акціонерів ВАТ «Транспортник» було прийнято рішення про розпаювання землі. 16.04.2009р. загальними зборами акціонерів ВАТ «Транспортник» був затверджений список працюючих акціонерів та пенсіонерів-акціонерів, що мають право на земельну частку (пай). Також було прийнято рішення – клопотати про включення в додатковий список на отримання земельної частки (паю) пенсіонерів-акціонерів, які раніше працювали в ВАТ «Транспортник» та вийшли на пенсію з агроцеху №29 ВАТ «ММК ім. Ілліча» і агроцеху №29 ДП «Ілліч-Агро Донбас» з 01.03.2002р. по 01.12.2008р. або тих, що досягли пенсійного віку в цей період.

Розпорядженням №385 від 30.06.2009р. відповідач надав третій особі дозвіл на розробку проекту роздержавлення та приватизації акціонерами ВАТ «Транспортник» земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в користуванні третьої особи на території Привільненської сільської ради, відповідно до списку в кількості 232 осіб.    

В зазначений список позивач не був включений.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про безоплатну передачу йому, як пенсіонеру-акціонеру, земельної ділянки в приватну власність при приватизації землі, яка знаходиться в постійному користуванні ВАТ «Транспортник», та про включення його в список акціонерів, які мають право на земельну частку (пай). Третя особа також звернулась до відповідача в інтересах позивача з відповідним клопотанням.

Відповідач своїм розпорядженням №509 від 04.09.2009р. відмовив позивачу в приватизації земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться в користуванні ВАТ «Транспортник» так як він не є членом даного сільськогосподарського акціонерного товариства або пенсіонером з їх числа.

Вважає зазначене розпорядження незаконним, оскільки відповідач порушує передбачене пунктом 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, право позивача, як пенсіонера-акціонера, на приватизацію земельної ділянки.

           На підставі викладеного просив визнати незаконним розпорядження №509 від 04 вересня 2009 року в частині відмови в приватизації земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають в користуванні Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, с. Привільне на території Привільненської сільської ради; зобов’язати відповідача внести зміни в розпорядження №385 від 30.06.2009р. шляхом включення позивача в список пенсіонерів ВАТ "Транспортник", які мають право на земельну долю (пай), затверджену Додатком до даного розпорядження.

           В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, також надав суду заперечення в яких позовні вимоги не визнав. Просив суд в позові відмовити, оскільки позивачку не можна вважати пенсіонером ВАТ "Транспортник", тому відповідно до п.8 розділу Х Перехідних положень, ст.ст.25, 118 Земельного Кодексу України право на безоплатну приватизацію земельної ділянки ВАТ "Транспортник" вона не має.  

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

За таких підстав, відповідно до ст.128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно з наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 30 червня 1998 року «Про переутворення  спільного господарства “Транспортник” у відкрите акціонерне товариство», зазначене спільне господарство реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство “Транспортник”, яке в свою чергу стало правонаступником всіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства.

                Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” зареєстровано Волноваською районною державною адміністрацією Донецької області 17 липня 1998 року, згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №181869, включене до ЄДРПОУ за номером 00414440.

На підставі рішення Привільненської сільської Ради народних депутатів від 29 березня 2001року №ШХХІV-1 Відкритому акціонерному товариству “Транспортник” видано Державний акт на право постійного користування землею від 05.04.2001року -  ІІ-ДН №007606.

30 червня 2009 року Головою Волноваської районної державної адміністрації Донецької області прийнято розпорядження №385, відповідно до якого Відкритому акціонерному товариству “Транспортник” надано дозвіл на розробку проекту роздержавлення та приватизації земельних ділянок акціонерами Відкритого акціонерного товариства “Транспортник” із земель сільськогосподарського призначення на території Привільненської сільської ради, раніше наданих йому в постійне користування, розташованих за межами населеного пункту.

Щодо визнання незаконним розпорядження №509 від 4 вересня 2009 року в частині відмови позивачу в приватизації земельної ділянки, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач є акціонером Відкритого акціонерного товариства  “Транспортник” з 21 вересня 1998 року та згідно з Сертифікатом  серія А №0000062  володіє 4512952 акцій, що випущені на суму 1 128 238 грн. 00 коп. та 8644 цінних паперів.

При цьому у відповідності до трудової книжки з 26 грудня 1984 року по 28 лютого 2002 року, позивач працював у  Відкритому акціонерному товаристві  “Транспортник”.

28 лютого 2002 року  позивач звільнений по переводу до ВАТ «ММК ім. Ілліча».

Згідно з абзацом 2 пункту 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що члени сільськогосподарських акціонерних товариств, які працюють у цих товариствах, та пенсіонери з числа членів зазначених товариств, мають право на приватизацію земельної частки (паю) в порядку, встановленому статтями 25 та 118 Земельного кодексу України.

Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 1 Указу Президенту України від 8 серпня 1995 року, № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.  

Відповідно до статті 3 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996, № 290/96-ВР, що право на пільгове придбання акцій за номінальною вартістю (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половини вартості приватизаційних майнових сертифікатів) мають працівники підприємств, що приватизуються.

Працівники сільськогосподарських підприємств мають право на пільгове придбання акцій (за приватизаційні майнові сертифікати, а також за власні кошти і компенсаційні сертифікати у розмірі, що не перевищує половини вартості приватизаційних майнових сертифікатів).

До працівників підприємств, що приватизуються, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, прирівнюються також особи, які вийшли з цих підприємств на пенсію, звільнені у зв'язку із скороченням штатів і не працюють з моменту звільнення на інших підприємствах, особи, які мають право відповідно до законодавства України повернутися на попереднє місце роботи на цьому підприємстві, та інваліди, звільнені за станом здоров'я у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відповідності фактичних обставин у справі, необхідним умовам, що встановлені у абзаці 2 пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, для постановлення висновку щодо наявності у позивача права на приватизацію земельної ділянки у порядку, встановленому статтями 25 та 118 вказаного Кодексу.

На підставі наведеного суд вважає, що розпорядження відповідача від 4 вересня 2009 року № 509 є необґрунтованим та таким, що порушує передбачене абзацом 2 пункту 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, право позивача на приватизацію земельної ділянки.

Щодо зобов’язання відповідача внести зміни до розпорядження №385 від 30 червня 2009 року, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 статті 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно з пунктом 2 зазначеної статі, рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст.118 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Як вбачається із пояснень сторін, клопотанням від 30 липня 2009 року щодо приватизації землі пенсіонерами-акціонерами, Відкрите акціонерне товариство “Транспортник” просило включити позивача до списку акціонерів, які мають право на земельну частку, який є додатком до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року

Оскільки, розпорядженням від 04 вересня 2009 року №509 позивачу неправомірно відмовлено в приватизації земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення, тобто позивача не включено до додатку до розпорядження № 385 від 30 червня 2009 року - списку акціонерів, які мають право на земельну частку, чим порушено його передбачене абзацом 2 п. 8 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України право, суд вважає вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача внести зміни до розпорядження №385 від 30 червня 2009 року шляхом включення позивача до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай), правомірними.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до приписів ст. 1 Протоколу 1 до  Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263  Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Транспортник» про визнання незаконним розпорядження та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження №509 від 04 вересня 2009 року Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в частині відмови ОСОБА_2 в приватизації земельної ділянки з земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у використанні Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, с. Привільне, на території Привільненської сільської ради.

Зобов’язати Волноваську районну державну адміністрацію Донецької області внести зміни до розпорядження №385 від 30 червня 2009 року шляхом включення ОСОБА_2 до списку акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Транспортник”, які мають право на земельну частку (пай), затвердженому додатком до даного розпорядження.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 19 травня 2010 року в присутності представників позивача та третьої особи.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                      Мозговая Н. А.