справа № 2а-1508/10/0670
категорія 2.11.15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач завернувся до суду з вказаним позовом. Просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Житомирі від 02.03.2010 року №0000192304/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2009 року на 113062,00 грн. Посилається на те, що підставою для висновку податкового органу, який викладений в акті невиїзної документальної перевірки від 26.02.2010 року, про завищення суми бюджетного відшкодування підприємством став той факт, що неможливо провести перевірку постачальника товарів "по другому ланцюгу". Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" в вересні-грудні 2009 року мало взаємовідносини з ПП Іскрицьким, за результатами яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту підприємства та в повному обсязі відображені в складі його податкових зобов'язань. Вважає, що ТОВ "Сторсак Україна" при формуванні складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та заявлення до відшкодування сум ПДВ дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", а висновки перевірки відповідача спрямовані на застосування негативних наслідків до підприємства лише на підставі того, що постачальники товару по ланцюгу поставок до виробника не виконали своїх зобов'язань зі сплати податку до бюджету, що не може бути підставою для позбавлення підприємства права на відшкодування ПДВ.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі і просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував. Пояснив, що оскільки не має можливості встановити факт сплати податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачальників до виробника, тому ТОВ "Сторсак Україна" не має право на відшкодування податку на додану вартість в сумі 113062,00 грн., відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення ТОВ "Сторсак Україна" бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2009 року на загальну суму 113062,00 грн., по місяцях: за вересень 2009 року - 22213,00грн., за жовтень - 24816,00грн., за листопад 2009 року - 28146,00грн., за грудень 2009 року - 37887,00грн., згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 02.03.2010 року №0000192304/0, слугував висновок ДПІ у м.Житомирі, викладений в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ "Сторсак Україна" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за вересень - грудень 2009 року, від 26.02.2010 року №1035/23-2/20428705, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період на 113062,00 грн. у зв'язку з порушенням п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".
Такий висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на відсутність підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість за вересень 2009 року до Державного бюджету ТОВ "Шебрук" - постачальник товарів по ланцюгу ТОВ "Юніверсалпроект", яке є постачальником ПП "Техпромторг", а також ТОВ "Мега Груп", які в свою чергу, є постачальниками ПП ОСОБА_1, а останній ТОВ "СторсакУкраїна".
Крім того, на думку податкового органу, відсутні докази сплати сум ПДВ за жовтень 2009 року до бюджету по контрагентам ТОВ "Шебрук", ТОВ "Більге" та ТОВ "Грінвіч-Сіті", які є постачальниками товарі по ланцюгу ТОВ "Юніверсалпроект", яке є постачальником ПП "Техпромторг", який є постачальником ПП ОСОБА_1, а останній ТОВ "Сторсак Україна".
За листопад не підтверджені факти сплати ПДВ до бюджету по контрагентам ТОВ "Шебрук", ТОВ "Більге", ТОВ "Грінвіч-Сіті", яки були постачальниками ТОВ "Юніверсалпроект", останній ПП "Техпромторг", крім того по контрагенту ТОВ "РК-Спектр", який в свою чергу бу постачальником ТОВ "Мега Груп", а також контрагентам ТОВ "Берграсс", ТОВ "Грінвіч-Сіті", які в подальшому були постачальниками ТОВ "Ведертад", який в свою чергу був постачальником ПП "Укрпромтехбуд". В подальшому ТОВ "Мега Груп", ТОВ "РК-Спектор", ПП "Техпромторг" та ПП "Укрпромтехбуд" поставляли товар ПП ОСОБА_1, а останній ТОВ "Сторсак України".
Також податковий орган прийшов до висновку, що за грудень 2009 року позивачем не підтверджено суми сплати ПДВ по контрагентам ТОВ "Мега Груп" та ТОВ "РК-Спектр", які в подальшому були постачальниками ПП ОСОБА_1
Висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відсутності підтвердження факту сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету постачальником контрагента позивача, суд визнає таким, що суперечить вимогам законодавства, яким визначається порядок та умови формування податкового кредиту платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, право платника податку - покупця на податковий кредит кореспондується з податковими зобов'язанням іншого платника податку - постачальника товарів (послуг), який зобов'язаний включити до податкових зобов'язань суму податку на додану вартість, сплачену (нараховану) покупцем у ціні придбання товарів (послуг).
Положення п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як неодмінної умови бюджетного відшкодування стосується саме платника податку - покупця постачальникам товарів (послуг) у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
Той факт, що включені позивачем суми податку на додану вартість до податкового кредиту у розмірі 113062,00 грн. в деклараціях за вересень-грудень 2009 року підтверджені податковими накладними, виписаними платником податку на додану вартість ПП ОСОБА_1, та придбаний у нього товар оплачений, підтверджується сторонами.
Будь-яких доказів щодо обізнаності позивача із станом податкового обліку вказаних в вищезазначеному акті перевірки постачальників ПП ОСОБА_1 та виконання ними обов'язку щодо сплати податку до бюджету відповідач не навів.
За таких обставин суд вважає, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість та не ставить формування податкового кредиту в залежність від неналежного виконання постачальниками своїх податкових зобов'язань і сплати ними сум до державного бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, тому оскаржуване податкове повідомлення рішення є нечинним і підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним та скасвати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 02.03.2010 року № 0000192304/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 113062 грн.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторсак Україна" здійснені судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту пстанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 21 травня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.