ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2010 р. Справа № 2-а-1692/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Комісарчук М.І.
відповідача : ОСОБА_2
прокурор : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій в сумі 510 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернувся прокурор Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі – позивач) до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (далі – відповідач) з позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі 510 грн., мотивуючи їх тим, що останнім порушено законодавство про автомобільний транспорт.
Позов мотивовано тим, що до відповідача на підставі вимог ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовано фінансові санкції у розмірі 510 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення, а саме експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме без оформлення ліцензійної картки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, заявивши при цьому, що прокурор звертаючись до суду з даним позовом пропустив річний строк на звернення до адміністративного суду, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В судовому засіданні були допитані свідки, а саме державні інспектори територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Заболотний В.І. та Баранчук О.І., які по суті заданих питань повідомили, що ними було здійснено перевірку транспортного засобу, який належить відповідачу, за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, під час якої перевіряючими встановлено порушення відповідачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме експлуатацію останнім легкового автомобіля облаштованого як таксі без оформлення ліцензійної картки.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
17 березня 2009 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області Заболотним В.І. та Баранчуком О.І. здійснено перевірку транспортного засобу DAEWOO, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія та перевізника в одній особі – ОСОБА_2, щодо додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.03.2009 р., в якому зафіксоване виявлене порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не з’явився на розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 13.04.2009 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, хоча був повідомлений про його проведення завчасно та належним чином (а.с.6,7).
Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області Ратовського А.С. №065304 від 21.04.2009 р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 4 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с.5).
Судом встановлено, що дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом за №02-3/1559 від 24.04.2009 року (а.с.4), що підтверджується реєстром № 3 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 27.04.2009 року (а.с.11).
Статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судом встановлено, що постанова про застосування фінансових санкцій винесена позивачем 21.04.2010 року, а з відповідним позовом про їх стягнення прокурор в інтересах позивача звернувся до суду лише 22.04.2010 року, тобто поза межами річного строку звернення до суду.
З огляду на викладене, враховуючи усне клопотання відповідача про застосування строку звернення до суду, та керуючись положеннями ст. 99, 100 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволені позову з огляду на пропущення прокурором строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні документально підтверджені судові витрати відповідача, суд приходить до висновку про неможливість їх відшкодування з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволені позову прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за постановою №065304 від 21.04.2009 року відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 16 червня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович