ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 р. Справа № 2-а-1713/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Сидорова О.В.
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області
до: суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій в сумі 6096 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду звернулось регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області (далі – позивач) з позовом про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі – відповідач) боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 6096 грн., мотивуючи його наступним.
Позивач вважає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в частині несплати заборгованості по штрафним санкціям згідно з рішенням про застосування останніх від 18 лютого 2010 року №0206222800-21 на суму 6096 грн., а тому просить суд стягнути дані кошти з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу докази.
Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про день, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 28.04.2010 р. та 11.05.2010 р. (а.с.14,20), а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 08.06.2010 р. (а.с.23).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а після з’ясування думки представника позивача дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець зареєстрована 19.08.1996 року Чечельницькою районною державною адміністрацією Вінницької області, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.10).
10 лютого 2010 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області було здійснено перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність відповідач, про що складено акт перевірки №0098/02/32/2-2689801547 від 10.02.2010 р. (а.с.5,6).
За результатами перевірки встановлено, що відповідач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
На підставі вищезазначеного акту регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області було винесено рішення №0206222800-21 від 18.02.2010 року про застосування фінансових санкцій за порушення вимог ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у розмірі 6096 грн. (а.с.4).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Стаття 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, передбачає, що для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт здійснення відповідачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій, який не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Дана обставина також підтверджується тим, що відповідач 12.02.2010 року (тобто після проведення перевірки) звертався до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА у Вінницькій області з проханням внести зміни до належної йому ліцензії у зв’язку зі зміною РРО (а.с.24).
Стаття 17 вищевказаного Закону України передбачає, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єкта господарювання застосовується фінансова санкція у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.
Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року встановлено порядок застосування штрафних санкцій за порушення ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
За порушення ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до відповідача, позивачем на підставі ст. 17 зазначеного Закону України, застосовано фінансову санкцію.
Суд вбачає, що дії позивача з прийняття рішення про застосування фінансових санкцій на підставі матеріалів перевірки є правомірними.
Так, відповідно до п. 6 вищезазначеного Положення позивач наділений повноваженнями щодо застосування фінансових санкцій, а відповідно до ст. 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” - повноваженнями щодо здійснення перевірок суб’єктів господарювання з даного питання.
Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вищевказаного Закону України. Відповідно до п. 10 даного Порядку, у разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Відповідачем штрафні санкції у добровільному порядку сплачено не було. Доказів, які б підтвердили зворотне, суду не надано.
Відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №0206222800-21 від 18.02.2010р. у визначеному законом порядку оскаржене не було.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ід. код. НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області штрафну санкцію в сумі 6096 (шість тисяч дев’яносто шість) грн. до державного бюджету, Чечельницький район, розрахунковий рахунок 31112106700670, код ЄДРПОУ 34701078, МФО 802015, код платежу 21081100.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 16 червня 2010 року.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович