Справа 1/17 – 2010
Копія
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2010 року м. Львів
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – підполковника юстиції ТОНКОГОЛОСЮКА О.В.,
при секретарі – ТУЗ О.М.,
за участю державного обвинувача – старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону підполковника юстиції КУХТИ В.З., розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А 2166 солдата
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Воля-Добростанська, Яворівського району, Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, раніше не судимої, на військовій службі за контрактом з травня 2008 року, радіотелеграфіст відділення засобів радіозв’язку приймального радіоцентру батальйону зв’язку,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
В С Т А Н О В И В:
24 березня 2010 року на підставі наказу командира військової частини А 2166 № 58 від 24 березня 2010 року солдату ОСОБА_3 була надана відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення (із врахуванням вихідних та святкових днів) до 05 квітня 2010 року.
Однак, у встановлений строк 06 квітня 2010 року солдат військової служби за контрактом військової частини А 2166 ОСОБА_3 не з’явилася вчасно на службу у вищевказану частину без поважних причин, а проводила час на власний розсуд, постійно перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 до 26 квітня 2010 року, коли з’явилася до Західного територіального управління Військової служби правопорядку із зізнанням, тобто її самовільна відсутність в частині тривала понад десять діб, але не більше одного місяця.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе в пред’явленому їй звинуваченні визнала повністю та дала покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому вона пояснила, що дійсно з 22 березня по 26 квітня 2010 року проживала у подруги ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1. Наказом командира військової частини А 2166 № 58 від 24 березня 2010 року їй була надана відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення (із врахуванням вихідних та святкових днів) до 05 квітня 2010 року. 06 квітня вона не з’явилася до місця несення служби у військову частину А 2166, а проводила час на власний розсуд. 26 квітня 2010 року ОСОБА_3 прибула у Західне територіальне управління Військової служби правопорядку, де добровільно написала явку з повинною та повідомила про всі обставини нез’явлення вчасно із відпустки. В даний період часу вона мала об’єктивну можливість для повернення у військову частину А 2166, і поважних причин нез’явлення вчасно з відпустки у дану частину не було. Мети назавжди ухилитись від військової служби не мала. У вчиненому розкаюється.
Крім особистого визнання вина підсудної ОСОБА_3 у скоєнні даного злочину підтверджується також наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_3 проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1. В період з 06 квітня 2010 року до 26 квітня 2010 року ОСОБА_3 проводила час на власний розсуд при цьому на службу не ходила.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 – співслужбовці підсудної, в судовому засіданні, кожен окремо, показали, що згідно наказу командира військової частини А 2166 № 58 від 24 березня 2010 року солдату ОСОБА_3 було надано відпустку за сімейними обставинами та із врахування святкових та вихідних днів дата прибуття ОСОБА_3 у частину була визначена 06 квітня 2010 року. Однак, ОСОБА_3 06 квітня 2010 року не з’явилась на службу, незаконно перебувала до 26 квітня 2010 року поза межами частини, у військову частину А 2166 не прибувала і військові обов’язки не виконувала.
Свідок ОСОБА_6, начальник групи Західного територіального управління Військової служби правопорядку, в судовому засіданні показав, що 26 квітня 2010 року ОСОБА_3 з’явилась в Західне територіальне управління Військової служби правопорядку та повідомила про те, що вона незаконно перебуває поза межами військової частини А 2166, в період з 06 квітня 2010 року до 26 квітня 2010 року вона постійно проживала за адресою АДРЕСА_2 у своєї подруги, де проводила час на власний розсуд.
Військово-лікарською комісією ОСОБА_3 визнана придатною до військової служби.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, не з’явилася вчасно, тобто 06 квітня 2010 року, на службу без поважних причин, та її самовільна відсутність тривала до 26 квітня 2010 року, тобто понад десять діб, але не більше одного місяця, а тому ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 407 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудній ОСОБА_3 вид і розмір покарання, суд враховує, що вона свою вину у скоєнні даного злочину визнала повністю, з’явилася із зізнанням, у вчиненому щиро розкаялася та сприяла розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, жодних тяжких наслідків від вчинених нею дій не наступило.
З врахуванням вищезгаданих обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, з урахуванням особи підсудної та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_3 може бути досягнуто без відбування покарання та вважає можливим застосувати до підсудної ст. 75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК України, на підставі якої позбавити її волі строком на 1(один) рік.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1(один) рік. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджена протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на її обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_3 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 – підписку про невиїзд – до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме:
- медичну книжку солдата ОСОБА_3 направити до військової частини А 2166;
- медичну картку стаціонарного хворого (ОСОБА_3) № 5909 із ГВМКЦ за період її лікування з 05.02.2009 р. по 13.02.2009 р. направити до Головного Військово-медичного клінічного центру;
- медичну картку (історія хвороби) стаціонарного хворого (ОСОБА_3) № 4787 із ВМКЦ ЗР за період її лікування з 12.05.2010 р. по 21.05.2010 р. направити до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий по справі
підполковник юстиції О.ТОНКОГОЛОСЮК