Рішення

                                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            28 квітня 2010 року  судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді                        - Міненкової Н.О.

        – суддів:     - Ларенка В.І.     , Гальянової І.Г.,

при секретарі:             - Григоренко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу за апеляційною скаргою представника Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року   по справі за позовом  ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_6 про стягнення пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування та моральної шкоди ,-

                                                          ВСТАНОВИЛА:

          У серпні 2009 року  позивач ОСОБА_5 звернувся у суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»  про стягнення  страхового відшкодування у розмірі 8 370 грн. 14 коп., моральної шкоди у розмірі 5000 грн., та судових витрат.

          На попередньому судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 534 грн. 50 коп., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та витрат по сплаті  судового збору у розмірі 83 грн. 70 коп. та 30грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 4 березня 2009 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено його автомобіль. Винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_6, цивільна відповідальність якого на час настання ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта».  У встановлений законом та договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власників наземних транспортних засобів строк позивачем було подано заяву регіональному представництву відповідача в Харківської області  на отримання страхового відшкодування. 31 березня 2009 року усі необхідні документи для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування передані до відповідача.

           22 вересня 2009 року відповідачем було виплачене позивачу страхове відшкодування у розмірі 6 516 грн. 26 коп. Прострочення у виплаті страхового відшкодування склала 80 календарних днів. Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня. В зв’язку з чим позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення у виплаті страхового відшкодування.

           В обґрунтування моральної шкоди позивач вказав на те, що через затримку у виплаті страхового відшкодування, виникли труднощі у проведенні поточного ремонту його автомобіля.  Він є приватним підприємцем і його діяльність пов’язана з постійним переміщенням по місту Харкову та області. Ремонт автомобіля він був вимушений провести за власні кошти. Через пошук необхідних коштів порушились звичайні зв’язки з родичами та приятелями. За несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідачем йому нанесено моральну шкоду, яку він оцінює у 5 000 грн.

             Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_5 пеню за прострочення у виплаті страхового відшкодування у розмірі 534 грн. 50 коп., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., витрати по сплаті судового збору  у розмірі 83 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

          В апеляційний скарзі представник Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»  просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

           Посилається на те, що суд  неправомірно стягнув вказані суми з ВАТ НАСК «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта», тому, що Харківська обласна дирекція НАСК «Оранта» не є юридичною особою та не може бути відповідачем. Згідно Статуту НАСК «Оранта» (п. 3.17) «Відособлені структурні підрозділи Компанії не є юридичними особами».

            Крім того вважає, що стягнута безпідставно моральна шкода, тому як  всі ті негативні  наслідки які було перелічено у позові, підтверджують, що все це є наслідок ДТП, а не наслідок спілкування з страховиком.

           Рішення суду в частині розміру пені, представник Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» не оскаржує.

          Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона  підлягає частковому задоволенню.

            Судова колегія вважає, що посилання  в апеляційній скарзі на  те, що суд  неправомірно стягнув вказані суми з ВАТ НАСК «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта», однак Харківська обласна дирекція НАСК «Оранта» не є юридичною особою та не може бути відповідачем – не може бути підставою для скасування рішення суду виходячи з наступного.

             Позивач ОСОБА_5 звернувся у суд з позовом та уточненим позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», а не до регіонального представництва в Харківської області, про що свідчить позовна заява на а.с.2-4, та уточнена позовна заява на а.с.15-17.  Для участі у судовому засіданні у якості відповідача представнику відповідача надавалася довіреність Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (а.с.7, 14). Ухвалою судді від 18 серпня 2009 року відкрито провадження у справі за позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», а не до регіонального представництва в Харківської області (а.с. 8). Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлялася Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (а.с. 9). У попередньому судовому засіданні брав участь представник Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (а.с.18-20). З протоколу судового засідання та з вступної і мотивувальної частин рішення суду від 18 грудня 2009 року вбачається, що відповідачем по справі було Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Таким чином, відповідач по справі є Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», однак в резолютивної частині рішення помилково вказано стягнути суми з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта».  Судова колегія вважає, що у даному випадку у рішенні суду є описка, яку згідно до ст. 219 ЦПК України може виправити суд першої інстанції з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі.

            Рішення суду в частині стягнення пені є законним та обґрунтованим.

            Як вбачається з матеріалів справи 4 березня 2009 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено  автомобіль належний позивачу ОСОБА_5.. Винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_6, цивільна відповідальність якого на час настання ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта».  

            Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 Закону документів.  На підставі цього Закону позивачу ОСОБА_5 відповідачем була виплачена страхова сума. Однак вона була виплачена з простроченням на 80 днів, що підтверджується  листом відповідача на а.с. 6 та листом Укрсиббанку на а.с. 28. Цю обставину апелянт не оскаржує.

            Відповідно до п. 37.2 ст. 37 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування  з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня. Відповідач  не виплатив страхове відшкодування в межах строків, передбачених діючим законодавством, зокрема ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 534 грн. 50 коп.

            Що ж стосується рішення суду в частині стягнення моральної шкоди, то рішення суду в цій частині є незаконним та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.

            Приймаючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не мотивував ці висновки.

             Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 22 вересня 2005 року та від 24 вересня 2008 року регулює відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

            Згідно до п. 22.3. статті 22 вказаного Закону потерпілому відшкодовується  моральна шкода, тільки яка передбачена пунктами 1,2 частині другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України.

           Таким чином правовідносини, що виникли між сторонами по справі, регулюються вказаним Законом.

           Пункти 1 та 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів.

           У даному випадку позивач вважає, що йому спричинена моральна шкода відповідачем у зв’язку з простроченням виплати страхового відшкодування.

          Однак вказаним Законом та Цивільним кодексом не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами.

           Суд першої інстанції на це уваги не звернув та й прийняв неправильне рішення про стягнення моральної шкоди. В задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

           Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, - оскаржуване судове рішення підлягає зміні, підстав для його скасування повністю немає.

                Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,  п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

                                                                        вирішила:

              апеляційну скаргу  представника Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» – задовольнити частково.

               Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2009 року  змінити, скасувавши його в частині стягнення моральної шкоди.

               Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 до  Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування моральної шкоди.

               В інший частині рішення залишити без змін.

               Рішення суду апеляційній інстанції   набирає  законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено     в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

               Головуючий:

               Судді: