Справа № 22- 849 - 2010 р. Головуючий у 1-й інст. –Таргоній В.О.
Категорія № 19 Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Собіни І.М., Ковалевича С.П.
При секретарі - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Рівненської обласної спілки споживчих товариств на рішення та на ухвалу Костопільського районного суду від 24 березня 2010 р. в справі за позовом Рівненської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_1, ТзОВ « Добросвіт Сервіс» про визнання недійсним договору управління майном.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційних скарг,
колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 24 березня 2010 р. Рівненській обласній спілці споживчих товариств в позові відмовлено, а ухвалою суду скасовано заходи забезпечення вказаного позову.
В поданій на рішення суду та ухвалу апеляційній скарзі позивач вважає їх незаконними, оскільки вони ухвалені з порушеннями норм матеріального та процесуального права. На час звернення з даним позовом, власником спірної будівлі універмагу був позивач на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. Про вказану обставину відповідачам було відомо з оголошення в газеті «Голос України» № 15 ( 4265) від 26.01.2008 р.
Окрім того, в провадженні Костопільського районного суду знаходиться справа за їх позовом доТзОВ « Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд», ВАТ « Сарненський комбінат хлібопродуктів», ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів купівлі- продажу будівлі універмагу. Вказана справа на даний час не вирішена.
Ухвалами суду по вищевказаній справі було заборонено вчиняти дії щодо реєстрації спірного приміщення, перереєстрацію права власності , та дії, направлені на обмеження чи припинення права кооперативного підприємства « Рівненське гуртово –роздрібне об»єднання» користуванням цим приміщенням.
Таким чином спірний договір управління майном від 24.07.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ « Добробут Сервіс» було укладено всупереч наявним заборонам, що діяли на той час та на час , коли власником спірної будівлі був позивач.
Також суд був зобов»язаний зупинити провадження в даній справі до вирішення справи за позовом товариства про визнання договорів купівлі-продажу будівлі недійсними, яка ще на даний час не вирішена.
Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким визнати договір управління майном від 24.07.2008 р. недійсним з моменту укладення.
Також просить скасувати ухвалу про скасування заходів забезпечення позову , оскільки вона постановлена до набрання рішенням законної сили та залишити в силі ухвалу суду від 27.02.2009р.
Апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на час звернення з даним позовом до суду 17.02.2009 р. спірне приміщення універмагу за адресою : м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 належало на праві власності позивачу згідно з рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р.
Підставою для звернення Рівненської обласної спілки споживчих товариств з даним позовом до суду було оскарження договору управління вищевказаним майном, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ « Добросвіт Сервіс» 24.07.2008 р. ( а.с. 134 -135).
Під час розгляду вказаної справи судом 1-ї інстанції і до ухвалення ним рішення в даній справі, рішенням господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2009 р. зазначене рішення від 22.07.2004 р. за заявою ТзОВ « Оптово –роздрібна торгова фірма «Едланд» та поданням прокурора Рівненської області в інтересах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення у зв»язку із нововиявленими обставинами було скасовано та ухвалено нове, яким в позові Рівненській обласній спілці споживчих товариств до кооперативного підприємства « Рівненське гуртово –роздрібне об»єднання» Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності було відмовлено ( а.с. 138 -143).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 3.02.2010 р. вказане рішення залишено без зміни та набрало законної сили ( а.с. 122 – 126).
У відповідності до вимог ч.1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 321 цього Кодексу особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку , встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 1032 ЦК України, установником управління є власник майна.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона ( установник управління) передає другій стороні ( управителеві ) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов»язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи ( вигодонабувач).
Тобто, на час ухвалення Костопільським районним судом 24.03.2010р . оскаржуваного рішення , позивач не являвся власником спірного приміщення універмагу , а тому позовні вимоги останнього до ОСОБА_1 та ТзОВ « Добросвіт Сервіс» про визнання недійсним договору управління майном, укладеному між відповідачами 24 липня 2008 р., у якому товариство не є стороною, суд 1-ї інстанції обгрунтовано залишив без задоволення.
Апеляційним судом встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010 р. скасовано рішення господарського суду 1-ї інстанції від 16.12.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 3.02.2010 р. і залишено в силі рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р ., однак це не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки на час ухвалення останнього висновки суду, наведені у ньому, були законними та обгрунтованими.
Зазначені обставини можуть бути підставою для звернення позивача до суду 1-ї інстанції із заявою про перегляд рішення у зв»язку із нововиявленими обставинами (п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).
Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали суду про скасування заходів забезпечення вказаного позову, оскільки рішення не набрало законної сили, то вони не заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
У зв»язку з наведеним та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги Рівненської обласної спілки споживчих товариств на рішення та ухвалу Костопільського районного суду від 24 березня 2010 р. – відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий Судді