Справа № 22ц-5026 /2010р                                           Головуючий 1-ї інстанції – Гладка І.А.

Категорія - 27                                         Доповідач - Кондратьєва О.М.

                                                              У Х В А Л А

                                                                         І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року                                                                                            м. Донецьк

           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів –  Могутової Н.Г., Бабенко П.М.,

при секретарі – Калина О.О.,

за участю – представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» про поновлення строку на ухвалу  Калінінського районного суду м. Донецька від 1 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічн ого акціонерного товариства «Родовід Банк», Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» про стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

Представник Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на ухвалу Калінінськ ого райсуду м. Донецька від 1 лютого  2010 року, якою заява представника позивачів про забезпечення позову задоволена: заборонено Українсько-американсько-швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком» здійснювати відчуження, обтяження у будь-якій спосіб та переоформлення права власності на все рухоме та нерухоме майно в межах заявлених вимог на загальну суму 7.393.045,59 грн.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Канком» просив скасувати зазначену ухвалу і постановити нову про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. При цьому посилався на наявність кількох ухвал Калінінського райсуду м. Донецька, якими накладено арешт на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог, але не досліджено питання існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду. Крім того, задовольняючи заяву суд не мав жодних даних щодо вартості всього рухомого та нерухомого майна Товариства, внаслідок чого, крім арешту тринадцяти рахунків відповідача, останній тепер позбавлений можливості розпоряджатися усім своїм рухомим та нерухомим майном, що завдає значної шкоди його господарській діяльності. В порушення вимог процесуального законодавства в ухвалі суду відсутні жодні обґрунтування підстав для задоволення заяви позивачів.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу, виходив з того, що ТОВ «Канком» добровільно не виконує свої обов»язки перед позивачами, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з наступних підстав.

    Згідно з вимогами ст.151 ч.3 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

    Як роз»яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику забезпечення цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

    Як свідчать обставини справи, представник позивачів 1 лютого 2010 року подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Українсько-американсько-швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком» здійснювати відчуження, обтяження у будь-якій спосіб та переоформлення права власності на все рухоме та нерухоме майно.

    Суд 1-ї інстанції визнав за необхідне вказану заяву задовольнити в межах заявлених вимог на загальну суму 7.393.045,59 грн.

    Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про конкретне рухоме та нерухоме майно відповідача на суму заявлених вимог, на відчуження якого може бути накладена заборона.

    Постановлена судом ухвала про заборону відчуження, обтяження та переоформлення права власності на все нерухоме та рухоме майно суперечить вимогам п.4 згаданої постанови Пленуму, згідно з якими «суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб»єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Тому суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи.»

    Як вбачається з пояснень представника ТОВ «Канком», накладення арешту на активи Товариства позбавляє останнього можливості провадити передбачену статутом поточну господарську діяльність (використовувати майно для виробничих потреб, здійснювати реалізацію виготовленої продукції тощо). Вжиття таких заходів не сприяє оздоровчим процесам в економіці підприємства та має наслідком нарощування заборгованості перед працівниками, в т.ч. по заробітній платі та перед бюджетом України зі сплати податків, зборів (обов»язкових платежів).

    Вказані обставини підтверджуються  наданими представником позивачів витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна (а.с. 124-127), згідно з якими зареєстровано обтяження у вигляді заборони на все  рухоме та нерухоме майно Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком».

    За таких обставин Апеляційний суд приходить до висновку, що судом 1-ї інстанції  необгрунтована відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, що свідчить про передчасність зроблених судом висновків та незаконність ухвали суду 1-ї інстанції і відповідно до ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне її скасувати та постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви представника позивачів  про забезпечення позову.

    При цьому Апеляційний суд звертає увагу на те, що з 2007 року майно Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком» передано в заставу та іпотеку за договорами з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк».

    Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Українсько-американсько-швейцарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Канком»  задовольнити.

Ухвалу Калінін ського районного суду м. Донецька від 1 лютого 2010 року  скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви представника позивачів ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом заборони Українсько-американсько-швейцарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Канком» здійснювати відчуження, обтяження у будь-якій спосіб та переоформлення права власності на все рухоме та нерухоме майно в межах заявлених вимог на загальну суму 7.393.045,59 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

           Головуючий:                                                    Судді: