Справа №2а-33/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010року Миронівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Київській області, інспектора ДПС Кагарлицького взводу при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кулініченка Віталія Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з названим адміністративним позовом. Свої вимоги обгрунтував тим,що постановою інспектора ДПС від 27.01.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122ч1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. за те,що він здійснив зупинку у місці,де між транспортним засобом та суцільною лінією дорожньої розмітки меше 3м
З постановою не згоден,оскільки він дійсно здійснив вимушену зупинку у звязку з тим,що закінчилась антизамерзаюча рідина в бачку омивача,що призвело до обмерзання лобового скла,обмежуючи видимість. Він прийняв якомога правіше до краю узбіччя проїзної частини із-за сніжного навалу,увімкнув аварійну сигналізацію та вийшов з автомобіля для доливки рідини. У цей час підійшов інспектор ДПС Кулініченко В.В., на його доводи та заперечення щодо відсутності суцільної лінії розмітки із-за покриття дороги повністю шаром льоду та сніговим покровом не відреагував,ніякого приладу для вимірювання ширини проїзної частини інспектор ДПС не застосовував. Заборонних дорожніх знаків на цій ділянці шляху не встановлено,своєю вимушеною аварійною зупинкою транспортного засобу ніяким чином не створював перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Позивач у судове засідання не зявився,подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві, просить справу розглянути без нього у порядку письмового провадження.
Відповідачі у судове засідання не з"явились,про день і час розгляду справи повідомлені належним чином,про що свідчать розписки про отримання судових повісток,причини неявки суд не повідомили,проте до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У письмових запереченнях представник УДАІ ГУ МВС України в Київській області позов не визнав,вважає,що адміністративне стягнення накладено правомірно,оскільки відповідно до п.15.9 (д) ПДР України зупинка забороняється у місцях,де відстань між суцільною лінією розмітки,розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом,що зупинився менше 3м. Крім того,відповідно до п.15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. У разі вимушеної зупинки водій повинен діяти згідно з вимогами п.п.9.9-9.11 ПДР.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін,на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ у порядку письмового провадження.
Вивчивши письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правовоих відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування,їхніх посадових і службових осіб,інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства,в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено,що 27.01.2010року інспектором ДПС Кагарлицького взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області Кулініченком В.В відносно позивача складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ст.122ч1 КУпАП,з якого вбачається,що позивач 27.01.2010року о 14.40 на 80-км автодроги Київ-Знамянка,керуючи автомобілем ДАФ д.н.з НОМЕР_1,здійснив зупинку у місці,де між транспортним засобом та суцільною лінією дорожньої розмітки менше 3м,чим порушив п.15.9 ПДР України.Цього ж дня інспектором винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122ч1 КупАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260грн.
Згідно зі ст.151 КупАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані,на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи,яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих,свідків,висновком експерта,речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото- і кінозйомки,відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки,відеозапису ,які використовуються при нагляді за виконанням парвил,норм і стандартів,що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Про обставини здійснення вимушеної зупинки позивач зазначив при складанні протоколу про адміністративне правопорушення,що він здійснив вимушену зупинку ,оскільки із-за складних погодніх умов у автомобіля заледеніло скло,внаслідок чого видимості майже не було,що могло створити аварійну ситуацію. Ці обставини були відомі інспектору ДПС при винесенні постанови,проте пояснення позивача ним до уваги прийняті та перевірені не були.
В порушення вимог ст.251 КупАП інспектром ДПС не спростовані пояснення позивача,відповідачем не були встановлені та опитані свідки даного правопорушення,воно не було зафіксовано технічними приладами та засобами.
Крім того, відповідно до вимог п.9.9 діючих Правил дорожнього руху,аварійна світлова сигналізація має бути ввімкнутою у випадку вимушеної зупинки на дорозі,що тлумачиться як припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку,створену перевозимим вантажем,станом водія(пасажира),перепонами на дорозі.
Позивач зазначив,що ввімкнув аварійну світлову сигналізацію,оскільки зупинка була вимушеною.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішення,дій,бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомріності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він запересує проти адміністративного позову.
Проте,представник відповідача у судове засідання не з"явився, правомірності свого рішення не довів.
За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача, а тому суд вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача скасувати,а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв"язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.6,8,9,18,158-163,167 КАС України,
суд
Постановив:
Позов задовольнити. Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС Кагарлицького взводу дорожньо-патрульної служби У ДАІ ГУ МВС України в Київській області про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України від 27.01.2010року,провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку в Київський апеляційний адміністративний суд через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції,або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя: В.М.Пархоменко