Справа  №2-16/2010

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                                            ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

        14  квітня    2010 року                Миронівський районний суд Київської області

  в складі: головуючого судді   -   Пархоменко В.М.

                  при секретарі         -   Гнатовській О.В

                 за участю представника позивача — Козлової Т.А

                 представника відповідача — ОСОБА_4                

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівці цивільну справу за позовом  публічного акціонерного товариства   ОТП Банк до   ОСОБА_3   про дострокове розірвання кредитного договору,стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                                  встановив:                                                      

          У липні  2009 року     позивач  звернувся до суду з названим  позовом , мотивуючи свої вимоги тим, що

  28 .03. 2007 року між  банком  та відповідачем   був укладений кредитний договір №РL -001/040/2007 ,відповідно до якого відповідач отримав від позивача кредит  у розмірі  17 000 грн.   на строк до 27.03.2012року.      

                Згідно умов  кредитного договору  відповідач  зобов»язувався  здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за його використання  в порядку і в строки ,передбачені договором,а саме: починаючи з місяця,наступного за місяцем надання кредиту,погашати кредит у сумі не менш ніж 614,91грн. ,що становить сума  нарахованих процентів та фактична сума кредиту за фактичну кількість днів користування кредитом та частини суми кредиту,що підлягає оплаті - щомісяця не пізніше 27 числа кожного місяця .

           Відповідач   умов кредитного договору належним чином  не виконує, проплата здійснювалась нерегулярно, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті платежів.  

    Станом на 20.03.2009 року загальна сума заборгованості відповідача становить  23 114,95грн., з яких 14 738 грн.35коп.- заборгованість за кредитом; 2 964грн. 53коп.- заборгованість за процентами, 5 337,07грн.-пеня, 75грн.-штраф.  Вказану суму позивач просить стягнути  з  відповідача  на користь банку,а також судові витрати.              

                В судовому засіданні представник позивача   позовні  вимоги підтримала і просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у зазначеному розмірі,а також судові витрати,посилаючись на обставини,викладені у позовній заяві.

                        Представник відповідача позов визнав частково,а саме у сумі 14 738,35грн., у решті вимог не визнав,пояснив,що відповідно до ст.551,617  ЦК України розмір пені може бути зменшений судом,якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин,які мають істотне значення.Позивачем не наведено жодних обставин та не подано жодних доказів того,що позивачеві були завдані будь-які збитки.  Така ситуація склалась внаслідок світової фінансової кризи, із-за чого відповідач втратив роботу та відповідно  дохід.На даний час  він перебуває у скрутному матеріальному становищі,оскільки не працює,на його утриманні знаходиться малолітня дитина та дружина,сам він не в змозі утримувати родину .При укладанні  кредитного договору відповідач не міг передбачити настання світової фінансової кризи та скрутного майнового становишща.

             Суд, заслухавши представник ів позивача та  відповідача, вивчивши  письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що   позов підлягає задоволенню частково.                      

          Згідно зі ст.55 Закону України  Про банки та  банківську діяльність відносини банка з клієнтом регулюються законодавством України,нормативно-правовими актами Нацбанку України і  договорами між клієнтом та банком.                            

              За кредитним договором банк зобов»язується видати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором(ст.1054 ЦК України)                      

                           Згідно ст.525,526,530  ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться,у встановлений у зобов»язанні строк,одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

                          Статтями  610,611,625 ЦК України  визначено,що  порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов»язання.У разі порушення зобовязання настають правові наслідки,встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобовязань.

                          Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким,що прострочив зобовязання,якщо він не виконав його у строк,передбачений умовами договору або встановлений законом.

                Ст.615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі  відмову від зобов»язання у разі порушення зобов»язання однією стороною,якщо це встановлено договором або законом.  

                 Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,встановлених договором або законом.

                Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок боржника повернути позику частинами ( з розстроченням),то в разі прострочення повернення чергової частини,позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики,що залишилась та сплати процентів.    

          В судовому засіданні встановлено, що  28 березня  2007 року між  позивачем   та відповідачем   укладено кредитний договір, відповідно до якого останній  отримав   кредит  в сумі  17 000грн.     Строк погашення кредиту встановлено  27 .03. 2017 року.

        Проплата відповідачем  здійснювалась нерегулярно, внаслідок чого виникла станом на 20.03.2009 року  заборгованість в сумі  23 114,95грн.,з яких: 14 738,35грн. -сума основного боргу; 2 964,53грн.-проценти за користування кредитом, 5 337,07грн.- пеня, та 75грн.штрафу

                             Таким чином,з наданих позивачем та досліджених у судовому засіданні доказів достовірно встановлено,що відповідач неналежно виконував свої зобов»язання,передбачені кредитним договором,у звязку з чим утворилась вказана заборгованість. Невиконання відповідачем умов кредитного догвоору щодо своєчасного погашення суми кредиту і всіх платежів,передбачених кредитним договором, є істотним порушенням відповідачем договору,оскільки позивач позбавлений доходу від користування кредитом,на який розраховував при видачі кредиту,що є підставою для задоволення вимог позивача про розірвання  кредитного договору.

                               Суд вважає,що позов у частині стягнення  суми  основного боргу у розмірі 14 738,35грн. та процентів у сумі 2 964,53грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

                                  Що стосується позовних вимог у частині стягнення пені та штрафу,суд приходить до наступного.

                                  Відповідно до ст.549ч3 ЦК України пенею є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

                                    Ст.551 ЦК України встановлено,що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду ,якщо він значно перевищує розмір збитків,та за наявності інших обставин,які мають істотне значення.

                                    Відповідно до ст.617 ЦК України особа,яка порушила зобовязання,звільняється від відповідальності за порушення зобовязання,якщо вона доведе,що це порушення сталось внаслідок випадку або непереборної сили.Непереборна сила- це подія,яку не можна було відвернути засобами,наявними у даної особи у конкретних умовах її діяльності. Те,що за одних умов можна легко подолати,за інших-неможливо. До такої події суд відносить  світову фінансову кризу,яка є обєктивною,незалежною від волі позивачальника обставиною,яка охоплює всі галузі економіки,тобто є непереборною,такою,що знаходиться поза контролем і не  дозволяє уникнути її наслідків. Її масштаби виходять за межі звичайного фінансового ризику,тому є надзвичайними,яких  ніхто не очікував під час укладання договору.

                                          За таких обставин необхідно застосувати ст.617 ЦК України і відмовити позивачеві у стягненні неустойки(пені) за прострочку виконання зобовязання.

                                          Відповідно до  п .3.1.2 кредитного договору  за прострочення боргових зобовязань понад 15 днів позичальник,крім пені, додатково сплачує на користь банка штраф у розмірі 0,01% від суми прострочених боргових зобовязань,але не менше 25грн. Оскільки сума прострочених боргових зобовязаь відповідача становить 17702,88грн.,,то відповідно і розмір штрафу  складатиме 25грн.,а не 75грн.

                            Відповідно до ст.653 ЦК України якщо договір розривається у судовоум порядку,зобовязання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання догвоору законної сили        

                      Відповідно до  ст.88 ЦПК України  позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача  витрат зі сплати судового збору в розмірі 651,33грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн. підлягають задоволенню.                                      

                        На підставі ст.ст.526,533,551,610,615,617,1050,1054, ЦК України, Закону України  Про банки та банківську діяльність,керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212-215,218  ЦПК України , суд,-

                                                              В И Р І Ш И В :                                                            

  Позов задовольнити частково.

  Розірвати кредитний договір №Р L-001|040|2007 ,укладений  28 березня 2007року між ОСОБА_3  та  закритим акціонерним товариством  ОТП Банк.

  Стягнути з  ОСОБА_3  на користь публічного акціонерного товариства  ОТП Банк  заборгованість за кредитним договором у розмірі   17727 грн. 88 коп.

  Стягнути з  ОСОБА_3  на користь публічного акціонерного товариства  ОТП  Банк  витрати з оплати судового  збору  у розмірі  177 грн.27 коп., витрати  з оплати   інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  у розмірі  250 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього в 20-денний строк апеляційної скарги,з подачею її копії до апеляційної інстанції,або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України,

                                                            Суддя:            В.М.Пархоменко