Справа №2-А-573/10                                                              

                  П О С Т А Н О В А

                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року                                                 м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси в складі:

головуючої - судді – Виноградової Н.В.,

при секретарі –      Славинській К.М.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №19 в м.Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про визнання дії протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

                                ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов”язаного з аварією на ЧАЕС, і згідно законодавства розмір її основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути нижчим : основної – 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової 75% мінімальної пенсії за віком, тоді як відповідачем виплачується пенсія у значно нижчому розмірі. Після його звернення відповідач відмовився провести йому перерахунок пенсії, тому він просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії з 1 січня 2005 року та сплатити недоплачену пенсію.

В судове засідання 02.06.2010р. представник позивача не з’явився, але надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу у його відсутності.  

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти вимог посилаючись на правильність нарахувань згідно з діючим законодавством, та виконаних з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Так, по справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом ЧАЄС 2 групи по захворюванню пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії та на теперішній час перебуває на обліку в УПФ України в Суворовському районі м.Одеси, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1  від  17.07.2001 року, вкладка НОМЕР_2 від 16.06.2004р., копією посвідчення від 10.01.2001р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст.54 ч.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.  

Згідно з ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі : інвалідам 2-ї групи – 75% мінімальної пенсії за віком.  

 Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. № 523 “ Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка є чинною, передбачений механізм обчислення вказаних пенсій, який відповідає критеріям визначеним ст.54 Закону.  

 Суд, при вирішенні спору, виходить з наступного,  

•  відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

• за ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.  

•  згідно з ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що при вирішенні спору необхідно враховувати вимоги Законів, які мають вищу юридичну силу над підзаконними актами, а тому, суд не може погодитись з запереченнями відповідача, оскільки КМ України при визначенні порядку застосування закону не може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених законом.  

Таким чином, відповідно до ст.ст. 50,54 Закону під час розрахунку пенсій позивача необхідно застосовувати мінімальну пенсію за віком, яка згідно з Законом України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ст.28 ч.1 – вираховується відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, суд приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

 Відповідно до ст.67 до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  розміри доплат, пенсій, компенсацій встановлюється КМ України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, згідно з частиною третьою ст.67 вищезазначеного Закону: у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір основної і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4.  

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 71 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.  

Згідно з Законом України “ Про Державний бюджет України на 2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесені зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , але  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пп.. 24-100 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині  внесення змін до інших законодавчих актів, в тому числі і до ст. 54 вищевказаного Закону, тобто саме з цього часу права позивача по виплатам за 2008 рік підлягають захисту.  

На думку суду, необхідно керуватися саме ст.54 ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання щодо соціального захисту населення потерпілого від аварії на ЧАЕС та визнавав не конституційними окремі положення Законів, щодо внесення змін до статей вказаного Закону.  

 З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відмова Управління ПФУ в Суворовському районі у перерахунку основної та додаткової пенсії позивачу виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком є необґрунтованою, а тому відповідача необхідно зобов’язати здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії позивача починаючи з 1.01.2005 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідно до ст.ст.54,50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а частині позовних вимог щодо зобов”язання здійснити перерахунок за період з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. – відмовити.  

Крім того, пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст.48 Конституції України), тому суд вважає, що соціальний захист не може бути обмежено і строк позовної давності не поширюється на соціальні виплати, тому посилання відповідача на пропуск строку позовної давності є безпідставними.

Оскільки позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати державного мита на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», у відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.  

Керуючись ст.ст.2,4,7-9,11,71,158-163 КАС України, -

                    П О С Т А Н О В И В:

Позов   ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси з відмови ОСОБА_1  в перерахуванні пенсії.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси здійснити перерахунок пенсії позивача починаючи з 1.01.2005 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008року  згідно з ст. 50, ст. 54 ч.4 цього закону, основної в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.  

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 – відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.                    

      Повний текст постанови виготовлений 02.06.2010р.

      Суддя