справа №2-1835/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

16 червня 2010 р.                                                                                                       м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

за участю представника позивача за ордером – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керч цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Керченської міської ради АР Крим про виділ частки зі спільної сумісної власності та визначення часток ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Керченського міського суду АР Крим із позовною заявою до Керченської міської ради АР Крим про виділ частки зі спільної сумісної власності та визначення часток . Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 листопада 1993 року було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, в якому було зазначено, що вказана квартира належить вказаним особам на праві спільної сумісної власності. Після смерті співвласника - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач звернулась за отриманням документу про право на спадщину, але у зв’язку з невизначеністю часток у праві власності кожного з співвласників неможливо отримати документ про право на спадщину після смерті спадкодавця, нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій та роз’яснив, що необхідно звернутись до суду із заявою про виділ частки у сумісному майні.

У судовому засіданні позивач та представник позивача за ордером – адвокат ОСОБА_1 вказані позовні вимоги підтримали, просили виділити зі спільної сумісної власності Ѕ частку ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши при цьому, що частки співвласників квартири є рівними та складають по Ѕ частці кожному, судові витрати, у разі задоволення позову, не стягувати з відповідача, а віднести на позивача.

Представник відповідача – Керченська міська рада АР Крим за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_3 з 18.08.1974 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.6).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 16 листопада 1993 року, вказана квартира належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 співвласник - ОСОБА_3 помер, свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

ОСОБА_2 звернулась до Першої Керченської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, але не отримала свідоцтво.

Згідно з відповіддю Першої Керченської державної нотаріальної контори від 16.03.2010 р. ОСОБА_2 16 березня 2010 р. зверталась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3 Втім, нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій та роз’яснив, що необхідно звернутись до суду із заявою про виділ частки у сумісному майні, свідоцтво про право на спадщину не було видано (а.с.8).

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції, що була чинною на момент видачі свідоцтва про право власності від 16.11.1993 року, передача займаних квартир (будинків) здійснювалась в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Згідно зі свідоцтвом про право власності від 16.11.1993 року квартира передана у спільну сумісну власність, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.  372 Цивільного кодексу України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Статтею 364 Цивільного кодексу України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» N 7 від 30.05.2008 р. у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

З огляду на той факт, що виділ частки майна, що є у спільній сумісній власності у даному випадку можливий шляхом визначення часток кожного зі співвласників у розмірі по ј частці на кожного, а заявлені вимоги відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, визначеним у ст. 16 Цивільного кодексу України, є законними, обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи заяву позивача та її представника про самостійне несення судових витрат вони не стягуються з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд  

                        ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Виділити зі спільної сумісної власності, якою є квартира АДРЕСА_1 АР Крим , частку майна у вигляді Ѕ частки вказаної квартири, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши при цьому, що частки всіх співвласників квартири є рівними та складають по Ѕ частці кожному.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 17 червня 2010 р.

Суддя                                        О. Я. Цветков