Справа № 2-1835/2010

РІШЕННЯ

Іменем     України

15 червня 2010 р.                                                                                                                          м. Керч

Керченський міський суд АР Крим в складі:

головуючого судді - Цветкова О. Я.

при секретарі - Пшеничній Г. О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на лікування як інваліду 2 групи та особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2009 рік у розмірі 2905,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на лікування як інваліду 2 групи та особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2009 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, за вирахуванням сплачених відповідачем сум за вказаний період відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, тобто у розмірі 2905,00 грн.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, представник відповідача за довіреністю Ковальчук О. Ю. надіслала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу за відсутністю представника, надала довідку про те, що на користь позивача у 2009 р. було сплачено 120 грн., сума доплати складає 2905,00 грн.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 230/96-ВР від 06.06.1996 р. у статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" частину четверту викладено в такій редакції: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат».

Після цього текст статті 48 цього Закону, у тому числі частини 4 вказаної статті, неодноразово був змінений законами «Про Державний бюджет N 3235-IV  від  20.12.2005 р., N 489-V від 19.12.2006 р., а також N 107-VI від  28.12.2007 р. Зміну редакції ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р.

Таким чином, з 22.05.2008 року підлягає застосуванню норма частини 4 статті 48 цього Закону у редакції наступного змісту: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат».

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом 2 групи та особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с.4). Отже, позивач має право на отримання допомоги, передбаченої частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 230/96-ВР від 06.06.1996 р.

При визначенні розміру щорічної допомоги за 2009 роки відповідач повинен застосовувати статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10рп/2008, оскільки зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 р.”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст.55 Закону України від 26.12.2008 № 835-VІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" установлено з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

У 2009 р. право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення інвалідом 2 групи та особою, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'ять мінімальних заробітних плат виникло з початку цього року, тому необхідно застосовувати розмір мінімальної заробітної плати, встановлений чинним законодавством саме на цей період, тобто 605 грн.

З урахуванням положень ст. 19 Конституції України, а також Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" єдиним органом, якому надано виключне право нараховувати та виплачувати вказану допомогу, у даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим, тому суд, виконуючи властиві йому повноваження, може зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити певні суми, що не були сплачені на користь позивача, що відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України.  

Що стосується вимоги позивача про визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим неправомірною, то суд зазначає, що відповідач є тільки розпорядником бюджетних коштів в межах бюджетного фінансування та виплачує кошти виходячи з бюджетних призначень в межах асигнувань, тому вимоги позивача у частині визнання бездіяльності відповідача неправомірною не підлягають задоволенню.

Разом з тим, посилання відповідача у листі від 03.03.2009 р. № С-123/2 (а.с.3) на відсутність фінансового забезпечення у Державному бюджеті України на фінансування таких витрат суд вважає неспроможними, оскільки з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання, не повинні прийматися до уваги.

Таким чином, позов підлягає задоволенню тільки в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду 2 групи та особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 230/96-ВР від 06.06.1996 р. за 2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Керч Крим, що проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, недоплачену йому щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду 2 групи та особі, що постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2009 рік у розмірі, встановленому частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 230/96-ВР від 06.06.1996 р.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим в дохід держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АРК протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана в десятиденний строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення виготовлений 16 червня 2010 р.

Суддя                                  О. Я. Цветков