УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО     СУДУ     ЗАКАРПАТСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

5 липня 2006 року                                                                  м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Дорчинець С.Г.,

суддів - Машкаринця М.М., Дідика В.М.,

з участю прокурора - Завальського О.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Іршавського району, потерпілої ОСОБА_1 на вирок Іршавського районного суду від 23 грудня 2005 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 128 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили судом залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 19 серпня 2005 року близько 18 години, зайшов у будинок АДРЕСА_2, де між ним та потерпілою ОСОБА_1 виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 умисно, на грунті неприязних відносин, наніс ОСОБА_1 серію ударів по різних частинах тіла. Внаслідок вказаних дій потерпілій було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляції прокурор просить судове рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те. що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, при вирішенні справи суд невірно застосував кримінальний закон, допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону. В апеляції потерпіла ОСОБА_1 також просить скасувати вирок суду з посиланням на те, що суд не вірно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.1 ст.122 на ст.128 КК України.

Справа: № 397/06

Категорія:11

головуючий у першій інстанції: Сливка М.І.

Доповідач: Машкаринець М.М

Засуджений ОСОБА_2 вирок в апеляційному порядку не оскаржив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, поромову прокурора, який підтримав апеляцію, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляціях, апеляційний суд вважає, що апеляції підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.334 КПК України та роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляд кримінальних справ і постановлення вироку" -мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Так, у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що ОСОБА_2 умисно, на грунті неприязних стосунків, наносив удари потерпілій ОСОБА_1 Однак, суд зробив висновок, що таким чином ОСОБА_2 вчинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження і всупереч вказаним вище вимогам закону не мотивував зміну обвинувачення, пред'явленого досудовим слідством.

При цьому суд не зазначив у чому виявилася суб'єктивна та об'єктивна сторона необережного тілесного ушкодження.

Крім того, у вироку суд зазначив, що ОСОБА_2 вину визнав частково і показав, що наніс тільки один удар потерпілій і схопив рукою за ліве плече. У вчиненому розкаявся.

З матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_2 вину не визнав і показав, що міг нанести потерпілій ушкодження, а міг і не нанести. Крім того, показав, що він взяв потерпілу двома руками і штовхнув на ліжко. У судовому засіданні ОСОБА_2 у вчиненому не розкаявся (а.с. 122).

Окрім того, представником потерпілої було заявлено клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи щодо усунення протиріч у наявних у справі двох різних висновків експертизи, яке в порушення ст.296 КПК України судом не вирішено мотивованою постановою.

При постановленні вироку судом порушено вимоги ст.65, 69 КК України та неправильно застосовано санкцію  ст.128 КК України, призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу, що не передбачено санкцією зазначеної статті, не мотивував застосування більш м'якого виду покарання, не зазначеного в статті, за якою його засуджено, не вказавши при цьому у вироку про застосування ст.69 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

апеляції помічника прокурора Іршавського району, потерпілої ОСОБА_1 задовольнити. Вирок Іршавського районного суду від 23 грудня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.