Справа №2-65/2010р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

8 червня 2010 року                                                                                                      м.Брянка

Брянківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Рудакова І.П., при секретарях Корюковець Т. В., Терещенко Т. М.,  Чакавій Г. С., Бахтіній Н. І., за участю представників сторін адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Брянки справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 про виселення без надання другого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про виселення без надання другого жилого приміщення,  посилаючись на те, що вона з ОСОБА_4 знаходилася у фактичних шлюбних відносинах з квітня 2000 року, від цих відносин вони мають сина – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в неї, також, є донька від першого шлюбу – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року. 29.12.2004 року вона згідно з договором купівлі продажу придбала за свої кошти частину приватизованого будинку по АДРЕСА_1 м. Брянка. ОСОБА_7 матеріальної допомоги в придбані спірного будинку не надавав. Вона зробила ремонт в зазначеному будинку та перейшла туди жити разом з дітьми.  25.01.2007 року вона з дітьми прописалася (зареєструвалася) в спірному будинку та 25.01.2008 року зареєструвала ОСОБА_4 в зазначеному будинку. Сумісне життя в сторін не склалося, ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями, влаштовує сварки в будинку, виганяє  її та дітей з будинку, створює умови неможливі для нормального сумісного мешкання. В добровільному порядку  ОСОБА_4 не бажає виселитися з її будинку. Просила позов задовольнити.

ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим зустрічним позовом до ОСОБА_3 про признання права власності на 1/2 частину будинку, посилаючись на те, що він з ОСОБА_3 знаходився у фактичних шлюбних відносинах з 2000 року. В 2004 році на ім’я ОСОБА_3 за договором купівлі – продажу був придбаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка, ця покупка була узгоджена з ним та придбана за його гроші у розстрочку. Просив визнати за ним право власності на 1/2 частину будинку зі всіма господарсько-побутовими будівлями, що розташований за адресою: Луганська обл.. м. Брянка. АДРЕСА_1. Просив вимоги задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити. Заперечуючи проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_4,  ОСОБА_3 просить у задоволенні його зустрічної позовної заяви про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку відмовити, посилаючись на те, що вона згідно з договором купівлі-продажу придбала за свої кошти будинок  за 2000грн. у розстрочку, ОСОБА_4 до . Просила суд винести рішення про виселення ОСОБА_4 із її житлового будинку та стягнути витрати на юридичну допомогу в сумі 600 грн.  

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 вимоги та заперечення ОСОБА_3  підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав, посилаючись на те, що вона сама провокує конфлікти, намагаючись вигнати його з будинку. Свої вимоги про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку підтримав, посилаючись, що вони для проживання сім’єю з ОСОБА_3, з дітьми придбали цей будинок, фактично за його гроші. Просив зустрічний позов  задовольнити.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити, позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, вислухавши свідків,  дослідивши письмові докази, знаходить, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, а вимоги ОСОБА_4 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні до них правовідносини.

Сторони по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 почали проживати разом з квітня 2000 року.

С початку сумісного проживання ОСОБА_4, ОСОБА_3 зі своєю дочкою від попереднього шлюбу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2  разом однією сім'єю мешкали  в квартирі ОСОБА_4 за адресою: м.Брянка, с.Ю.Ломуватка, АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року від цих фактичних шлюбних відносин в  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5.

У 2003 році ОСОБА_4 та  ОСОБА_3 вирішили придбати для проживання своєї сім'ї  будинок за адресою: АДРЕСА_1

За згодою  ОСОБА_4   ОСОБА_3 домовилася з ОСОБА_8 про куплю-продаж квартири  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка за 2000грн.

Але у ОСОБА_4  та  ОСОБА_3 не було грошей для придбання цієї  квартири, тому вони домовилися сплачувати продавцеві гроші в розстрочку по 500грн. в місяць, та після сплати усієї суми за цей будинок оформити угоду нотаріально.

 ОСОБА_4 та  ОСОБА_3, проживаючи однією сім'єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зі своїх доходів разом сплатили частками ОСОБА_8 в розстрочку по 500грн. в місяць за домовленістю за період з вересня 2004 року по грудень 2004 року усю суму за договором купівлі - продажу квартири 2000грн.

 29.12.2004 року  договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 (а.с.7). При укладанні цього договору був присутній ОСОБА_4, який дав згоду на нотаріальне посвідчення цього договору, що підтверджується  п.8 цього договору, у якому  зазначено, що покупець (тобто  ОСОБА_3О.) стверджує, що з квітня 2000року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, згода котрого на купівлю квартири отримана у встановленому чинним законодавством порядку.

Після укладення договору право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано за ОСОБА_3

25.01.2007 року ОСОБА_3 з дітьми - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження зареєструвалися у квартирі  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка.

25.01.2008 року наймач  ОСОБА_4 знявся з реєстраційного  обліку  за адресою: м.Брянка, с.Ю.Ломуватка, АДРЕСА_2 та   зареєструвався у квартирі  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка  (а.с.89).

Ці обставини підтверджуються також підтверджуються  поясненнями ОСОБА_4, частково поясненнями  ОСОБА_3,  копією договору купівлі- продажу квартири, копією домової книги, витягом з реєстру права власності,  поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, частково поясненнями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15І, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Вказані докази суд вважає достовірними бо вони не суперечать одне одному, узгоджуються  між собою, та в своєї сукупності дозволяють суду зробити єдиний однозначний висновок, що ОСОБА_4 з квітня місяця 2000 року мешкав разом з ОСОБА_3 однією сім'єю у фактичних шлюбних відносинах (у «цивільному шлюбі») спочатку у квартирі ОСОБА_4

Не викликає сумнівів і те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 м.Брянка була  придбана під час спільного  проживання сторін у період фактичного шлюбу, за для проживання їх  сім'ї, за спільні кошти, що  убачається з приведених вище доказів.

При розрахунку доходів сторін під час спільного проживання, що передував придбанню будинку за домовленістю за період з вересня 2004 року по грудень 2004 року,   суд виходив з наступних даних:

доходи ОСОБА_4 складали з заробітної плати, що була отримана ним з вересня 2004 року по грудень 2004 року, а саме: за серпень у вересні - 875,17грн., за вересень- 587,84грн., за жовтень- 835,05грн., за листопад- 708,34грн., а усього: 875,17грн. + 587,84грн. + 835,05грн. + 708,34грн. = 3006,40грн. (а.с.71).

Доходи ОСОБА_3  складали з заробітної плати, що була отримана нею з вересня 2004 року по грудень 2004 року, а саме: за серпень у вересні – 0 грн., за вересень- 0 грн., за жовтень-0 грн., за листопад- 3,96 грн., а усього: 3,96грн. (а.с.71).

Таким чином, суд вважає, що загальна сума доходів сторін складає:  

3006,40грн. + 3,96 грн.= 3010,36грн.

Частка ОСОБА_4 у загальній сумі доходів у процентному відношенні  розраховується судом наступним чином: 3006,40грн.: 3010,36грн. х100% =  99, 87%.

Частка ОСОБА_3 у загальній сумі доходів у процентному відношенні  розраховується судом наступним чином: 3,96 грн. : 3010,36грн. х100%= 0,13%.

Частка ОСОБА_4  в грошовому еквіваленті у спільному сумісно нажитому майні (квартирі) відповідно складає:  2000грн. х 99, 87%. : 100%= 1997,40грн.

Частка ОСОБА_3 в грошовому еквіваленті у спільному сумісно нажитому майні (квартирі) відповідно складає:  2000грн.  х 0,13% :100%= 2,6грн.

ОСОБА_4, користуючись своїм правом,   претендує на 1/2 частину  квартири за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка.

Спільне проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_3 не склалося, з 2008 року вони постійно сваряться та не можуть спільно проживати.

Відомості про заходи запобігання та громадського впливу за будь-які  порушення ОСОБА_4. правил проживання у квартирі  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка  ОСОБА_3 суду не надані.

Згідно зі ст.355 ЦК України право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Статтею 368 ЦК України встановлено, що майно,  набуте в результаті спільної праці та  за  спільні грошові кошти членів сім'ї,  є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Стаття 372 ЦК України вказує, що майно,  що є у  спільній  сумісній  власності,  може  бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.  У  разі поділу майна,  що є у спільній сумісній власності, вважається,  що частки співвласників  у  праві  спільної  сумісної власності  є  рівними,  якщо  інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена  або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.  У  разі  поділу  майна  між  співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

      Статтею 74 СК України встановлено, якщо жінка та чоловік проживають  однією  сім'єю,  але  не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.  На майно,  що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки  та  чоловіка,  які  не  перебувають  у  шлюбі  між   собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Стаття 116 ЖК України вказує, я кщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.

Пояснення   ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_15І, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_14,в частині того, що ОСОБА_3  купила  квартиру  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка для себе та за свої кошти (кошти, які вона зайняла в своєї бабки), суд оцінює як не достовірні, бо ці пояснення не узгоджуються з іншими доказами, які витікають з  договору купівлі- продажу квартири, домової книги, даних про їх  доходи, з  пояснень свідків, допитаних у судовому засіданні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, - окремо, та не узгоджуються з сукупністю доказів по справі.

Суд не убачає в діях ОСОБА_4 систематичного порушення правил співжиття. В раховуючи, що до ОСОБА_4 ще не застосовувалися заходи запобігання або  громадського впливу за  порушення правил співжиття за конкретним фактами, що також не зазначено у позові та не надано доказів про повторне порушення ним правил співжиття, суд вважає, що   підстав для його виселення  з квартири за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка без надання іншого жилого приміщення не має.

Суд вважає, що з а ОСОБА_4 А необхідно  визнати право власності на 1/2 частку спільного сумісно нажитого майна, а саме, квартири  за адресою: АДРЕСА_1 м. Брянка.

Керуючись ст.ст. 355, 368, 372 ЦК України, ст.74 СК України, ст.116 ЖК України, ст.ст.10, 11, 60, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд, ~

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_3 до  ОСОБА_4 про виселення з квартири ОСОБА_4 без надання другого жилого приміщення відмовити повністю.

Задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4.

Визнати за  ОСОБА_4 право власності 1/2 частину квартири   зі всіма  господарськими будівлями та  спорудами за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1

Заява  про  апеляційне  оскарження  рішення  може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.  Апеляційна скарга на  рішення  суду  може бути подана  в Апеляційний суд Луганської області через Брянківський міський суд  протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Згідно зі ст.223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  у   строк, встановлений  статтею  294  ЦПК України,  рішення  суду набирає законної сили  після  закінчення  цього  строку.  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: