Справа 2-о-37/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2010 року                             м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у  складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

при секретарі – Чорній А.О.,

за участю:

заявника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України до теперішнього часу, у тому числі  24 серпня та 13 листопада 1991 року, посилаючись на те, що він народився та постійно проживав на території України, отримав освіту в м.Одесі, був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1, отримав паспорт зразка 1974 року, який пізніше був ним втрачений, у 1983 році за місцем проживання він виписався для відбуття покарання у вигляді виправних робіт в м.Запоріжжі, де і після відбуття покарання постійно проживав без реєстрації та працював, за цей період одружився та розірвав шлюб, а у 1993 році повернувся до м.Одеси до квартири матері, де проживає до даного часу, в 1994 році від фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_2 у нього народилася дитина. З урахуванням цього заявник просить встановити факт його постійного проживання на території України, оскільки на цій підставі він має право на отримання громадянства та паспорта громадянина України, що необхідно йому для виконання своїх батьківських обов’язків по  вихованню сина.

    Заявник свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи вимоги ОСОБА_1 не визнав, вказавши на те, що заявник не довів свого проживання на території України саме 24 серпня і 13 листопада 1991 року, письмові докази перебування його у ці періоди в м. Запоріжжі відсутні.

Заслухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно  ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

    ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі (а.с.5).

    У 1978 році закінчив середню загальноосвітню трудову політехнічну школу № 8 м.Одеси (а.с.12), а з 1978 по 20 липня 1981 року навчався у професійно-технічному училищі №14 м. Одеси (а.с.11).

    З 22 квітня 1986 року по 23 листопада 1988 року працював слюсарем-ремонтником у цеху гарячої прокатки тонкого листа (а.с.32).

За період з 23 листопада 1988 року по 18 червня 1993 року письмові докази того, що заявник знаходився на території України, відсутні.

18 червня 1993 року у Ленінському районному суді м.Запоріжжя було розірвано шлюб, зареєстрований 4 березня 1988 року Ленінським відділом ЗАГС м.Запоріжжя  між заявником та ОСОБА_3.(а.с.10).

Допитані у судовому засідання свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили викладені заявником обставини, а також зазначили, що під час проживання в м.Запоріжжі заявник разом з дружиною приїздив в гості до своєї матері в м.Одесу.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки заявник в судовому засіданні посилався на трудові відносини з заводом «Запоріжсталь» станом на 24 серпня 1991 року і 13 листопада 1991 року але належних доказів в підтвердження цьому суду не надав, то у задоволені заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 60, 212 - 215, 256 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення факту проживання на території України на 24 серпня 1991 року та на 13 листопада 1991 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення і  апеляційної скарги протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.    

Суддя: