Справа № 2-1987/10

   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 травня  2010 року                                      м. Одеса

Суворовський районний суд  м.Одеси у складі:

головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

при секретарі – Чорній А.О.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача- ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованності,

  ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, визначених рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2002 року у розмірі ? частини усіх видів його заробітку на утримання доньки ОСОБА_3, та просив визначити аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно з дня подачі заяви до повноліття дитини, та звільнити його від сплати заборгованості за аліментами у розмірі 8487,96 грн., посилаючись на те, що з 1 листопада 2008 року він знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати, отримує нерегулярні доходи щомісячно близько 2000 грн., крім того, на його утриманні знаходяться також інші діти.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка позов визнала частково, погодившись на зміну розміру аліментів та визначення їх у розмірі 300 грн., але заперечувала проти звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у ході розгляду справи, рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2002 року з позивача було стягнуто на користь відповідачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до її повноліття, а саме до 20 лютого 2013 року. На підставі рішення суду був виданий виконавчий лист (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

З 1 листопада 2002 року позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (а.с.7), від даного шлюбу у подружжя є двоє дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8,9), які також знаходяться на утриманні позивача.

З травня 2006 року позивач працював на посаді фасувальника ТОВ "Мега-Строй" та отримував заробітну плату до 1 листопада 2008 року(а.с.10-13,24). Згідно представленої довідки, починаючи з 1 листопада 2008 року він знаходився в адміністративній відпустці (а.с.14), а згідно трудового договору №15371000128 від 11.02.2010 року працевлаштувався в КП "Автосервіс" у підприємця ОСОБА_7, займає посаду водія та отримує заробітну плату в розмірі 869 грн. (а.с.24).  

У зв'язку з відсутністю доходів він перестав виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, тому станом на 30 жовтня 2009 року утворилася заборгованість за аліментами у розмірі 8487,86 грн. (а.с.36, 37-38, 39-40).

З урахуванням того, що на даний час позивач отримує 869 грн., на його утриманні є інші діти, та з урахуванням думки відповідачки, суд вважає за можливе змінити розмір аліментів з ? частини всіх доходів позивача на тверду грошову суму у розмірі 300 грн..

Відповідно до ч.3 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Згідно з вимогами ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки представлена суду довідка про знаходження  в адміністративній відпустці відповідача не несе повної підтверджуючої інформації і іншої в засідання не було представлено, крім того, не було представлено і трудової книжки, тому лише повідомлення про відсутність у позивача постійного заробітку, не може судом бути визнана як обставина, що має істотне значення. Підтвердити зазначену обставину можливо лише належним доказом, тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити. Керуючись ст.ст.10,11,60,212,213-215 ЦПК України,  суд-

   ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 17.10.2002 року  і стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Одеси, аліменти  на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій  сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, з 11.12.2009 року і до її повноліття, а саме до 20.02.2013 року.

В задоволенні вимог про звільнення від сплати заборгованності по аліментам ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення і  апеляційної скарги протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК україни.

Суддя: