Судове рішення #9629111

 



ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                           Справа № 2-а –12969/09/0470

              Категорія статобліку –6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

08  лютого  2010 року                                                                                  м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                            Олійника  В.М.

при секретарі                                                                     Лоба Е.Г.

за участю:

представника позивача Стрельченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до суб’єкта підприємницької діяльності  фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2009  року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулося з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до суб’єкта підприємницької діяльності  фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності  фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 248,82 грн.

В обґрунтування позову  управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська зазначило, що відповідач не здійснює своєчасні розрахунки з позивачем, що  призвело  до утворення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на суму 248,82 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача  в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлявся, про що свідчить поштове повідомлення.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи позивача, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суб’єкт підприємницької діяльності  фізична особа –підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що обрала спрощену систему оподаткування (фіксований податок).

Статтею 23 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняпередбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 ч.2  ст. 17 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, страхувальники зобов’язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

   Визначення сум страхових внесків зазначеною категорією платників, що сплачують єдиний або фіксований податок здійснюється на підставі даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру внесків, отриманих від фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів.

   В силу ч. 4 п. 8 Прикінцевих положень вказаного Закону, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

   З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків, суми коштів, що спрямовуються до Пенсійного фонду України у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків, зараховуються в рахунок сплати страхових внесків. Таке зарахування здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі пред’явлення страхувальником копій платіжних документів про сплату єдиного або фіксованого податків. Різниця між нарахованими страховими  внесками та зарахованими сумами частки єдиного (фіксованого) податку за  відповідний період повинна бути сплачена страхувальником у повному обсязі та в передбачений Законом термін.

  Відповідно до п. п. 2, 8 ст. 45, п. п. 40, 41 ст. 73 Закону України Про Державний бюджет України за 2005 рік, починаючи з 01.01.05 року, відділення Державного казначейства не здійснювали перерахування (перерозподіл) сум відповідних податків.

  Зазначена ситуація призвела до виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків підприємцями  в першому кварталі  2005 року.

  14.04.06 року з набранням чинності Закону України від 18.03.06 року Про вирішення питання щодо заборгованості суб’єктів підприємницької діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності у зв’язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року, 1 кварталу 2005 року, страхові внески, сплачені суб’єктами підприємницької діяльності в період 2004 року, I кварталу 2005 року в складі єдиного та фіксованого податку, але не зараховані на їх особові рахунки, відкриті в органах Пенсійного фонду, не вважаються заборгованістю. Тобто, недоїмкою не вважається сума, що повинна була спрямовуватись до бюджету ПФУ у вигляді частки з єдиного податку –42% та з фіксованого податку –10 % ( ст.1).

  Слід зазначити, що законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або звільнення їх від сплати і до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить  Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

  Враховуючи зазначене,  фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які у I кварталі 2005 року працювали за спрощеною системою  оподаткування, зобов’язані сплатити до Управління Пенсійного фонду фіксований розмір страхового внеску, розрахований як різниця між встановленою мінімальною ставкою страхового внеску –83,84 грн. за повний місяць (262,00 грн. –мінімальна заробітна плата станом на 01.01.05 р.* 32%) та частиною єдиного (фіксованого) податків, яка згідно з Указом Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів підприємницької діяльностіта Законом України Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадянстановить 42 % (10%) відповідно.

              Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем, згідно з чинним законодавством, на підставі звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень-березень 2005 року, існує борг в розмірі 248,82 грн.

              Таким чином, заборгованість суб’єкта підприємницької діяльності  фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 становить 248,82  грн.

 Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, обговоривши всі доводи та міркування, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

 Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Позов задовольнити.

 Стягнути  з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень-березень 2005 р. в сумі 248,82  (двісті сорок вісім гривень вісімдесят дві копійки).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 12 лютого 2010 року.

Суддя                                                                                                                     В.М.Олійник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація