ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
09.08.07 Справа№ 18/204А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні у м.Львові
розглянувши справу за позовом | Приватного підприємства (надалі ПП) „Гран Кафа” |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова |
про | скасування першої податкової вимоги, |
з участю представників сторін:
від позивача: ххххх- директор;
від відповідача: хххххх –головний державний податковий інспектор (довіреність за №2/10 від 18.05.2007 року),
В С Т А Н О В И В :
що ПП „Гран Кафа” звернулося до господарського суду з позовом про скасування першої податкової вимоги від 27.04.2007 року за №1/341.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не знав про необхідність подання податкової звітності за відсутності прибутків.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань.
Представник відповідача проти позову заперечує оскільки вважає, що податкова вимога, яка оскаржена позивачем надіслана відповідачем правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази та обставини, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.
За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ДПІ у Франківському районі м.Львова було складено акт за №1132/15-1/32640312 від 22.03.2007 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2007 року за №0000281510/0/32640312/7782/10/15-1, яким до позивачу визначено штраф.
У відповідності до вимог підп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв‘язку з несплатою визначеного штрафу, платнику податків органом державної податкової служби надіслано податкову вимогу від 27.04.2007 року за №1/341.
В акті перевірки зазначено, що в порушення підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 згаданого закону, п.16.4 ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, платником податку на прибуток не подавалась (несвоєчасно подавалась) податкова звітність з податку на прибуток. За такі порушення до позивача органом державної податкової служби були застосовані штрафи передбачені підп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивач, як вбачається з позовної заяви, не заперечує факту неподання звітності, однак, не знав про наявність такого обов‘язку у разі відсутності прибутків.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступних обставин справи та норм чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року за №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
У відповідності до підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Статтею 68 Конституції України передбачено, що Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, як вбачається з викладених обставин законодавством передбачається обов‘язок платників податків подавати в органи державної податкової служби податкову звітність і наявність такого обов‘язку не пов‘язується із відсутністю прибутків, а тому мотиви позивача не беруться судом до уваги.
Згідно підп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином, орган державної податкової служби надсилаючи першу податкову вимогу діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про не обгрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати належить покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя