Справа № 22ц-3039/09

Головуючий у суді 1 інстанції: Панасенко О.П.

Категорія 22

Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Перцової В.А. Суддів: Токова П.В., Повєткіна В.В.

При секретарі: Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Прокурора міста Марганця в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просять скасувати рішення Марганецького міського суду від 24 березня 2009 року, яким розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_2 та ними 19 травня 2006 року; стягнуто з них на користь держави судовий збір в розмірі 376, 4 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. солідарно.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідачі посилаються на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального та процесуального права відносно можливості правонаступництва спірних правовідносин, дав неналежну оцінку наданим доказам відносно виконання’ ними умов договору довічного утримання.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 19 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договір довічного утримання, згідно з умовами якого ОСОБА_2 передав, а відповідачі отримали у власність будинок АДРЕСА_1 і зобов’язались надавати йому матеріальне забезпечення з утримання (догляду) у сумі 100 грн. з урахуванням діючої індексації; забезпечити відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у відчужуваному житловому будинку в цілому з правом користування господарчими будівлями; надавати при необхідності побутові послуги і забезпечувати належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів на середню суму 50 грн. на місяць чи 600 грн. на рік (а. с. 5).

Але, фактично відповідачі тривалий час свої обов’язки за договором не виконували, у зв’язку з чим ОСОБА_2 звернувся до прокуратури і прокурор в його інтересах пред’явив позов про розірвання договору довічного утримання.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті є спадкоємці, один з яких -ОСОБА_5 був залучений до участі у справі, як правонаступник і підтримав заявлений позов.

Те, що відповідачі не виконували умови договору довічного утримання по утриманню ОСОБА_2 підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_3, яка є донькою ОСОБА_2, та її чоловік майже не приходили до ОСОБА_2, він скаржився, що ніякої допомоги вони йому не надають, а також, поясненнями самих відповідачів, які були допитані в якості свідків і підтвердили, що з літа 2007 року вони до ОСОБА_2 Г не приходили.

Апеляційний суд вважає, що за таких обставин, міський суд обгрунтовано, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦПК України, задовольнив позов і розірвав спірний договір довічного утримання.

Доводи в апеляційній скарзі відповідачів про те, що суд безпідставно допустив процесуальне правонаступництво, оскільки, спірні правовідносини, що виникли із договору довічного утримання носять особистий характер і правонаступництво по ним не допускається, із смертю відчужувача дія договору довічного утримання припиняється, є необгрунтованими, так як ще до смерті відчужувача було пред’явлено позов за його згодою в його інтересах про розірвання договору довічного утримання, що передбачає повернення йому права власності на будинок.

Інші доводи в апеляційній скарзі пов’язані з оцінкою доказів по справі, яку суд дає відповідно до ст. 212 ЦПК України. Відповідачі, підтвердивши, що вони не виконували умови договору, будь-яких об’єктивних доказів того, що ОСОБА_2 сам відмовився від надання ними утримання і допомоги і перешкоджав їм в цьому, суду не надали.

Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити; рішення Марганецького міського суду від 24 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду-України" протягом двох місяців з цього часу.