АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г.
Суддів: Луценка В.В. ,Сороки Л.А.
при секретарі: Кирилюк Л.М.
за участю заявниці ОСОБА_1(ОСОБА_2).,її представника ОСОБА_3 ,ОСОБА_4 ,його адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тульчинського районного суду від 19.03.2010 року по заяві ОСОБА_2 про перегляд рішення Тульчинського районного суду від 29.11.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл майна , за нововиявленими обставинами -
В с т а н о в и л а :
У вересні 2003 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна подружжя ,а саме незакінченого будівництвом будинку, гаражу та майстерні по ремонту автомобілів в с. Нестерварка обладнанням, що знаходиться в майстерні. Просила виділити вказане майно відповідачу і стягнути з нього на її користь грошову компенсацію. Згодом збільшила позовні вимоги ,просила розділити також підстанцію, фарбувальний цех , побутові речі та предмети домашного вжитку .
У жовтні 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Рішенням Тульчинського районного суду від 22.12.2004 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Розділено житловий будинок ,в іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду від 21.02.2005 року частково задоволена апеляційна скарга, рішення суду в частині відмови в позові про розділ авто майстерні і обладнання скасовано ,а справу направлено в цій частині на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду України від 23.12.2005 року касаційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду відхилена.
Рішенням Тульчинського районного суду від 29.11.2006 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду від 21.02.2007 року апеляційна скарга ОСОБА_2 відхилена, рішення залишено без змін.
03.04.2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд зазначеного рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що їй стало відомо про істотні обставини та документи ,які не були відомі і не могли бути відомі суду на час розгляду справи і які свідчать про забудову майстерні для ремонту автомобілів в 1996 році ,а не в 1991-1992 роках ,а саме : перелік документів, який ОСОБА_4 надавав приймальній комісії для прийняття в експлуатацію в 1996 році майстерні ;довідка, яка свідчить про його роботу з червня 1991 по жовтень 1995 року в філії АТ "Укрволгатехсервіс";довідка про те, що оплата за енергозабезпечення майстерні енергомережі стала надходити лише в 1997 році і накладна ,що підтверджувала закупівлю плит ДСП для авто майстерні.
Ухвалою Тульчинського районного суду від 19.03.2010 року в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу ОСОБА_2 просить її скасувати через порушення судом норм процесуального права ,а по справі ухвалити нову ухвалу, якою скасувати рішення суду за нововиявленими обставинами ,а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом. Зазначила, що ухвала суду є незаконною, оскільки постановлена судом із порушенням норм процесуального права.
Заслухавши доповідача ,перевіривши матеріали справи, ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду, що набрало законної сили в зв'язку з нововиявленими обставинами є : 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Постановляючи ухвалу про відмову в перегляді рішення суду за ново виявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявниками в заяві обставини ,які заявник вважає нововиявленими , такими не являються.
Як роз'яснював п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 року № 1 (зі змінами) " Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені судом при виконанні судом вимог ст. 15 ЦПК (1963 року) (нині ст.10 ЦПК України).
Суд першої інстанції підставно дійшов висновку, що наведені заявницею обставини не є нововиявленими , так як вони не є тими обставинами , про які не знали чи не могли знати заявниця і суд, і не є істотними ,тобто такими, які спростовують висновки останнього.
Так, суд підставно вважав ,що перелік документів поданих Бояром в 1996 році для прийняття майстерні до експлуатації не є істотною обставиною для справи ,яка дає підстави для перегляду рішення, оскільки не свідчить про факт створення майстерні саме у 1996 році, тобто не спростовують висновок суду про фактичну її побудову до шлюбу з ОСОБА_2 Факти прийняття майстерні в експлуатацію і оформлення ОСОБА_4 права власності на неї в 1996 році на час ухвалення рішення по справі підтверджувалися свідоцтвом про право власності на зазначені нежитлові приміщення , в якому є посилання на акт прийомки в експлуатацію майстерні в 1996 році.( т.1 а.с.8). Вказані обставини існували на час постановлення рішення і про них знали чи могли знати заявниця і суд. Крім того, в переліку відсутній висновок про те, що всі конструктивні елементи майстерні були зведені і прийняті в експлуатацію в 1996 році. З пояснень же ОСОБА_2 в судовому засіданні вбачається, що по приїзду її влітку 1992 року стіни майстерні були вже побудовані (т.1 а.с.176) .
Суд також вірно не розцінив ,як нововиявлені , обставини про роботу ОСОБА_4 в АТ "Волгатехсервіс" та належність йому акцій даного товариства, оскільки ці дані були в матеріалах справи на час постановлення рішення (а.с.139 т.1)
Інші ,наведені заявницею як нововиявлені обставини - про надходження оплати за енергозабезпечення та про придбання плит ДСП для майстерні в 1997 році також вірно оцінені судом не як нововиявлені ,оскільки вони не є істотними, такими що спростовують висновок суду про час фактичної побудови спірного приміщення.
Таким чином, заявниця не навела жодної нововиявленої обставини, яка б могла бути підставою для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченими ст. 361 ЦПК України.
За таких обставин ухвала суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України , колегія суддів , -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Тульчинського районного суду від 19.03.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців .
Головуючий:
Судді: