Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3661/10 Головуючий у 1 інстанції: Самойленко В.В.
Суддя-доповідач Сапун О.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.,
Суддів: Краснокутської О.М.,
Сапун О.А.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни», -
В С Т А Н О В И Л А :
26 січня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області (далі – УПФУ в Якимівському районі Запорізької області) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни» .
Зазначала, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач з початку 2009 року і до теперішнього часу зазначені виплати не нараховував та не виплачував.
Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати противоправною таку бездіяльність та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з початку 2009 року до теперішнього часу, з урахуванням підвищення їх на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Постановою Якомівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року позов задоволено.
Визнано дії УПФУ у Якомівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 по теперішній час протиправними.
Зобов’язано УПФУ у Якомівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_2 надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 04.02.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період.
Не погоджуючись із постановою суду, УПФУ у Якомівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам та вимогам закону, просить скасувати постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а. с. 5 ).
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, суд правильно виходив з того, що ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2009 році у дії не обмежувалась.
Доводи відповідача про неможливість виплат у зв’язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України суд обґрунтовано не визнав підставою для відмови у задоволенні вимог, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підчищеннями, в тому числі при відсутності достатніх коштів, за рахунок власних, з наступним їх погашенням з Державного бюджету України.
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Згідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, посилання суду на необхідність при обрахуванні підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є правомірним, враховуючи, що чинним законодавством не встановлено іншого, ніж передбаченого даною статтею, мінімального розміру пенсії за віком. Висновок суду не суперечить вимогам ч. 7 ст. 9 КАС України.
З урахуванням наведених обставин постанова суду щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачці передбачені законом надбавки за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідає вимогам закону і скасуванню не підлягає.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії підставами для скасування правильного по суті судового рішення не являються.
Разом з тим, ухвалюючи постанову про перерахування і виплату допомоги за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.
З відповідним позовом про захист порушеного права позивачка звернулась 26 січня 2010 року.
Допустимих доказів про порушення Пенсійним фондом права позивачки на отримання грошової надбавки у січні 2010 року суду надано не було.
В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Зважаючи на те, що станом на 26 січня 2010 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за 2010 рік не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача з 01.01.2010 року по 04.02.2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто кінцевою датою є 31.12.2009 року, а період з 01.01.2010 року по 04.02.2010 року підлягає виключенню.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області – задовольнити частково.
Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року по даній справі – змінити, зазначивши в резолютивній частині про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка виплачена у цей період, а період з 01 січня 2010 року по 04 лютого 2010 року – виключити.
В іншій частині постанову суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді:
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга УПФУ в Якимівському районі Запорізької області підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач відповідно до абз.1 ч.1 Закону України „Про соціальних захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією пенсійного посвідчення, паспортом (а.с. 4,5).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009-2010 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік, та січень, лютий 2010 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області відхилити.
Постанову судді Якимівського районного суду Запорізької області від 04 лютого 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: