Справа № 22ц-483 2/2009

 Головуючий 1 -ї інстанції -Космачевська Т.В.

Категорія – 27

 Доповідач - Кондратьева О.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Кондратьєвої О.М., суддів - Могутової Н. Г., Висоцької B.C., при секретарі - Петрушенко А.О., за участю - сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 3вернулась до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 квітня 2009 року, яким позовні вимоги задоволено: розірвано кредитний договір № 3407Р від 26.07.2007 року, укладений між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 15247, 34 гри. та судові витрати в розмірі 241, 82 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просила скасувати зазначене рішення і направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Так, судом не враховано, що пунктом 6.1 договору передбачено, що за кожен день порушення строків погашення кредиту ОСОБА_2 3обов»язана сплачувати пеню в розмірі 1% від простроченої суми. Між тим, розрахунок пені позивачем зроблений на підставі формули, де враховуються: сума основного боргу (замість простроченої суми платежу), облікова ставка НБУ (а не 1% визначений в договорі). Таким чином, нарахована позивачем сума пені не відповідає умовам кредитного договору. До того ж, розмір неустойки значно перевищує суму боргу по залишкам кредиту та процентам, і відповідно до ст. 551 ЦК України може бути зменшений судом. Безпідставно суд стягнув суму пені солідарно з ОСОБА_4, яка не може нести відповідальність, оскільки не знала про підстави для її виникнення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 не виконувались покладені кредитним договором зобов»язання, в зв»язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 15247, 34 грн. Враховуючи, що ОСОБА_4 виступила майновим поручителем за виконання ОСОБА_2 договірних зобов»язань перед банком, то вона повинна нести солідарну з ОСОБА_2 відповідальність.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 26 липня 2007 року був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав позичальнику кредитні ресурси в сумі 15000 грн. на строк до 26 липня 2009 року з оплатою 0, 0001% річних (а.с. 11-13).

Майновим поручителем за виконання кредитних зобов»язань ОСОБА_2 перед банком виступила згідно договору поруки (а.с. 14-16) ОСОБА_4

ОСОБА_2 виконувала свої зобов»язання перед банком неналежним чином, в зв»язку з чим за умовами договору, банк нараховував пеню за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати процентів.

З наданої відповідачем до апеляційного суду детальної розшифровки щомісячних платежів (а.с. ) вбачається, що станом на квітень 2009 року ОСОБА_2 по кредиту погашено 8886, 95 грн., заборгованість становила 6113, 05 грн., заборгованість по пені -9134, 29 грн., загальна сума до сплати - 15247, 34 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_4 виступила майновим поручителем, на підставі ст. 554 ЦК України, , повинна нести солідарну відповідальність перед банком.

Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано стягнув з відповідачів в солідарному порядку загальну суму заборгованості перед позивачем.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, т.я. не грунтуються на законі і обставинах справи. Як видно з розрахунку заборгованості по кредиту, вона нараховувалась згідно з умовами п.6.1 договору в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день.

Проти розміру заборгованості в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 не заперечувала, наполягала на стягненні з неї особисто всієї суми заборгованості в розмірі 15247, 34 грн., але вказані доводи не можуть бути задоволені, оскільки у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 6 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.