Справа № 22ц-5442/2009р

Головуючий 1 -ї інстанції - Попревич В.М.

Категорія – 53

 Доповідач - Кондратьева О.М

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Кондратьєвої О.М., суддів - Могутової Н. Г., Бабенка П.М., при секретарі - Петрушенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Донецьке пуско - налагоджувальне управління № 414» Акціонерного товариство закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (далі - ДП «ДПНУ № 414 АТЗТ «Донбаспроме-лектромонтаж») на ухвалу судді Київського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2009 року по справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу на стягнення з ДП «Донецьке пуско - налагоджувальне управління № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «ДПНУ № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» заборгованності по заробітній платі.

Судовим наказом Київського райсуду м. Донецька від 21 січня 2009 року стягнуто з ДП «ДПНУ № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» на користь ОСОБА_2 3452, 18 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

4 лютого 2009 року ДП «ДПНУ № 414» звернулося до суду з заявою про скасування судового наказу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2009 року вказана заява ДП залишена без розгляду.

На дану ухвалу ДП «ДПНУ № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали у зв’язку з порушенням судом норм цивільно-процесуального законодавства, оскільки суд не врахував, що заява була подана в строки, встановлені законом. У суду не було підстав для залишення в силі судового наказу з підстав невизнання ними заборгованості по заробітній платі та відсутності довідки підприємства по заборгованості заробітної плати перед працівником.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Залишаючи заяву ДП «Донецьке пуско - налагоджувальне управління № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що діючим законодавством передбачено видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати. Проведення аудиторської перевірки на підприємстві не є підставою для скасування виданого судом наказу про стягнення суми заборгованості.

Однак з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звертався до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення з підприємства заборгованості по заробітній платі в розмірі 3452 грн.184 коп. і такий наказ було видано 21 січня 2009 року. Копія судового наказу боржником була отримана 30.01.2009 р. (а.с. 10-11).

Згідно вимог ст. 104 ЦПК України, після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз’яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування.

Відповідно до ст. 106 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.

Таким чином, право залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду виникає лише у випадку порушення боржником строку подання такої заяви.

З обставин справи вбачається, що заява про скасування судового наказу до суду була подана боржником 4 лютого 2009 року (а.с. 11). Таким чином, боржник звернувся з заявою про скасування судового наказу у встановлений ч.2 ст. 104 ЦПК України 10-денний строк. Законних підстав залишати заяву без розгляду через пропуск встановленого законом строку не було.

За таких обставин ухвала судді підлягає скасуванню.

Повторному розгляду судом 1 -ї інстанції зазначене питання не підлягає, оскільки на день розгляду апеляційної скарги судовий наказ від 21 січня 2009 року, відносно якого подавалася заява про його скасування, скасований ухвалою судді від 14 квітня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ДП «Донецьке пуско - налагоджувальне управління № 414» АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 5 лютого 2009 року скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.