У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 червня 2010 року справа №2н-182/2010
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Ткачової С.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі представника, діючого за довіреністю, Янсон Є.В. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору кредиту б/н від 14.11.2007 року, -
В С Т А Н О В И В:
31.05.2010 року до Краматорського міського суду надійшла заява ПАТ КБ «Приватбанк» в особі представника, діючого за довіреністю, Янсон Є.В. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по договору кредиту б/н від 14.11.2007 року станом на 28.02.2010 року в загальній сумі 3205,55 доларів США, а саме заборгованість за кредитом у сумі 1598,11 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 1144,71 доларів США , заборгованість по комісії за користування кредитом, штраф(фіксована частина) в сумі 250,00 доларів США, штраф (процентна складова) в сумі 212,73 доларів США, та судовий збір в сумі 127,02 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., а також витрат на правову допомогу в сумі 1042,80 грн.
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї докази вважає, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки заявлена вимога, не передбачена ст.96 ЦПК України, а саме, згідно ст.95 ч.1 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Безпосередньо перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, передбачений ст.96 ЦПК України.
Згідно ст.99 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір, а також відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21.12.2005 року №1258 (із змінами та доповненнями) – витрати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, які відшкодовуються заявникові при постановленні судового наказу.
Згідно заяви, заявник одночасно з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості по договору кредиту, судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи поставив на вирішення суду вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу, що не є предметом розгляду в порядку наказного провадження.
Так, порядок відшкодування витрат на правову допомогу врегульовано ст.84 ЦПК України та постановою КМУ «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року №590. Відповідно до наведених нормативно-правових актів компенсація за правову допомогу стягується за роботу адвоката або іншого фахівця в галузі права в судовому засіданні та в залежності від фактично витраченого на це часу. Таким чином право на отримання компенсації та правову допомогу та її розмір не є безумовними.
За такими обставинами, враховуючи те, що часткове задоволення заяви про видачу судового наказу законодавством не передбачено, суд вважає, що у прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити та відповідно до статей 99, 101 ЦПК України роз’яснити заявникові, що відмова в прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Керуючись ст.ст.95,96,99,100 ч.1 п.1,101,293-294 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у прийнятті заяви публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі представника, діючого за довіреністю, Янсон Є.В. про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по договору кредиту б/н від 14.11.2007 року.
Роз’яснити, що відмова в прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник в цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку. У разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу внесена сума судового збору стягувану не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом Донецької області. Заяву про апеляційне оскарження ухвали Краматорського міського суду може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Апеляційного суду Донецької області.
Суддя